Авіаційна та туристична галузі сьогодні потребують якомога скоріших якісних змін та суттєвої державної підтримки. Із цією думкою одностайно погодились працівники аеропортових служб і вітчизняні туроператори на спільному засіданні авіаційного та туристичного комітетів при Торгово-промисловій палаті України 11 серпня 2016 року.
На засіданні керівник аеропорту “Бориспіль” Євген Дихне виступив із звітом про виконану роботу. Він зазначив, що за півтора роки в аеропорту були підготовлені до роботи декілька терміналів, зменшився час очікування в чергах на всіх позиціях (пункт реєстрації, прикордонна служба тощо). Крім того, було поліпшено технологію логістики та перевірки на пункті митного контролю. Проте покращення аеропортових умов для пасажирів відбуваються достатньо повільно, бо не завжди вистачає фінансування для їх реалізації.
“Ми б хотіли, щоб в країні запрацювали державні програми стимулювання авіаційного ринку. Таких програм, на жаль, поки що немає. Ми знаємо як це працює в інших країнах, ми бачимо як це ефективно працює в Стамбулі, бачимо як розвиваються лоукост-оператори в Європі. І цей розвиток відбувається не без участі держави і, як правило, не без участі місцевої влади. Саме місцеві органи влади можуть стимулювати авіаційний розвиток як якірний бізнес для розвитку регіону”, – зазначив Євген Дихне.
Сьогодні 70% всіх авіаперевезень в Україні здійснює саме аеропорт “Бориспіль”, але за словами його керівника, він не задовольняє всі потреби пасажирів. Так, наприклад, аеропорт не пристосований розмістити навіть 300-400 осіб, які очікують на рейс. При цьому, транзитний пасажиропотік – це основний донор загального потоку пасажирів.
Також на засіданні приділили увагу і обговоренню візового режиму, адже на сьогоднішній день високі ціни на українську візу стримують підвищення пасажиропотоку та розвитку туризму. Зокрема, начальник управління туризму КМДА Антон Тараненко наголосив:
“Туристична віза вартістю у 100$ для громадян Китаю на 15 днів – це дуже дорого. 20-25$ повинна коштувати віза. А для частини країн, з яких у нас максимальний туристичний потік, – безкоштовно. Наприклад, як з Ізраїлем, – безкоштовна віза у дві сторони, тому Ізраїль займає місце серед іноземного потоку. Дуже гарний приклад – Грузія, де 22$ коштує віза, а в 96 країн взагалі візи немає”.
Налагодження комунікації з пасажирами та брендування аеропорту контентом – одні із провідних напрямів, які потребують доопрацювання. За словами Антона Тараненка, сьогодні в Києві відсутня ідентифікація туристичного міста. Іноземці , які прилітають в Україну, не завжди розуміють, в яку країну вони потрапили. Тому, необхідно створити туристично-інформаційний центр, де транзитному пасажиру надавалася б повна інформація про можливості та послуги, які отримає турист на території не тільки Києва, а й усієї України.
