Вероніка Михайлишин: “Хочеться творити та робитинаш світ добрішим і відкритішим”

20-річна іванофранківчанка Вероніка Михайлишин цьогорічна володарка титулу “Королева України-2016”, а ще модель увійшла до ТОП-10 найкрасивіших дівчат світу на Міжнародному конкурсі краси “Miss grand...

20-річна іванофранківчанка Вероніка Михайлишин цьогорічна володарка титулу “Королева України-2016”, а ще модель увійшла до ТОП-10 найкрасивіших дівчат світу на Міжнародному конкурсі краси “Miss grand international”. У розмові з Веронікою ми дізналися про перші кроки дівчини у кар’єрі моделі, секрети успіху та краси, а також обговорили проблему незаконної вирубки лісів Прикарпаття.

eronika
– Як ви почали свою кар’єру?

У модельне агентство я пішла у 10-му класі. Як я туди потрапила? Це було влітку. В нашому місті були розклеєні рекламки про те, що журнал «ELLE» та американське модельне агентство проводить кастинг. Я їх не бачила, але їх помітили мої сестри. Саме вони переконали мене спробувати свої сили. Рідним не вдалось піти зі мною на кастинг, підтримати мене погодився друг дитинства.

Я часто пригадую той сонячний теплий день, ми йшли по вулиці і друг говорив мені, що я найкраща і мене одразу ж візьмуть. Я вже не переживала результатами кастингу, бо думала: «Тихо, тихо, тільки б ніхто не чув його слів» (сміється). Я успішно пройшла кастинг. Там познайомилась з власницею модельного агенства «Ювента» Тетяною Герасимівною Терсеновою-Заводовською, яка і запросила мене в модельне агенство. Так розпочався мій модельний шлях.

– Розкажіть більше про конкурс «Miss grand international»

Міжнародний конкурс “Miss grand international” один з найвідоміших конкурсів краси у світі, хоча він зовсім молодий. У ньому брало участь 78 країн-учасниць. Конкурси на такому рівні в Україні не ставлять. Враження від участі у ньому надзвичайні.

Цей конкурс був не простим конкурсом краси, адже основним його меседжем було: «Стоп війні та насильству в світі!». В нашій країні зараз така ситуація, що не поїхати на цей конкурс було б дуже неправильно. Коли я потрапила в топ-10, то в промові наголосила, в нашій країні – війна.

Кожного дня був новий етап конкурсу. І світові, і українські конкурси уже відступили від оцінки за одним шаблонним виходом на сцену. Жюрі робить спостереження і висновки протягом кількох днів. Вони враховують хто і звідки приїхав, спостерігають за поведінкою моделей: чи вмієте ви спілкуватися з людьми, чи піднімете папірець, або ж чи розбудите зранку сусідку по кімнаті.

ver

– Хто з учасників конкурсу вам найбільше сподобався?

Щоб ніхто не образився, я вам цього не скажу. Можу тільки сказати, було багато дівчат достойніших перемоги, тому вибір жюрі я не розділяю (в жодному разі я зараз говорю не про себе). Це повинна була бути інша дівчина, щиріша і відкритіша.

– Чи виникали якісь труднощі під час конкурсу чи при підготовці до нього, і як вдавалося їх долати?

На конкурс я приїхала розгубленою. Коли я приїхала в Америку та побачила на якому рівні організований конкурс і підготовленні інші учасниці, то сильно розгубилась. Я телефонувала сестрі і говорила, що не знаю що робити. Інші учасниці були сильніше підготовленні, у них були надзвичайні сукні, вони такі красиві, а я така проста біля них. Але коли відібрали топ-20, а потім топ-10, я зрозуміла, що зовнішність це не головне.

Насправді, труднощі виникали кожного дня. Англійською мовою я володію на розмовному рівні, кожного дня я обдумувала що і як говорити. Знову ж таки, я дуже вдячна своїм рідним та близьким за підтримку, за їхні переживання. Я знаю, що багато хто з них вставав уночі, щоб віддати свій голос підтримки за мене. Саме завдяки таким людям хочеться знову творити і робити наш світ добрішим і відкритішим.

– На вашій сторінці у соцмережах багато постів про проблему вирубки лісів Карпат. На вашу думку ця проблема справді є такою актуальною?

Я розумію, що я маленька людина щоб говорити про це і напевно ніхто мене непочує, але хай це буде краплею в морі. Кожного разу, коли я їду в гори в мене просто серце обливається кров’ю. Ніхто не займається цією проблемою. Коли я приїжджаю у Карпати, то бачу нікому не потрібні вирубані ліси і пеньки. Я щиро надіюсь на те, що хтось нарешті зверне увагу на цю проблему. Через вирубку лісів у нас можуть бути дуже серйозні проблеми з потоками та зсувами у масштабах катастрофи. Мені дуже шкода, що наші люди через гроші забувають про природу.

Закордоном перед тим як вирубати ліс насаджують новий. Засаджують полосу дерев поряд, і тільки коли дерева починають проростати і стає помітно, що вони будуть нормально рости, вирубують старі дерева, потім викорчовують коріння, і знову засаджуються молоді дерева. Люди думають про майбутнє.

– Що для вас означає участь у конкурсі?

З Америки я повернулася іншою людиною. Я зрозуміла, що можу більше, моя душа глибша, ніж я собі думала. Своєю участю в конкурсі я хотіла привернути увагу світу до ситуації в Україні.

Категорії
Особистості
Новини
Loading...