У листопаді 2015 року на інавгураційному засіданні міської ради VII скликання мер Ігор Слюзар сказав, що свою роботу він та його команда будуть організовувати довкола трьох фундаментальних реформ – комунальної, яка пов’язана з приватизацією багатоповерхового житла та створенням ОСББ; адміністративної – створивши територіальну громаду в Коломиї; а також створення в місті адміністративного центру, який має виключити контакт коломиян із чиновниками, пише “Дзеркало Коломиї”.
Рік минув, тож ми вирішили проаналізувати, як Ігор Слюзар з командою реалізував обіцяні реформи.
Комунальна реформа. Провести комунальну реформу місто змусив закон, яким передбачалося до 1 липня цього року в усіх багатоповерхових будинках створити об’єднання співвласників. Однак, якщо говорити про результати цієї реформи, то вони, м’яко кажучи, могли б бути кращими. Найбільшою проблемою цієї реформи став хаос – у буквальному значенні цього слова. Мешканці багатоповерхівок не знали багатьох юридичних тонкощів та норм створення ОСББ. Місто у свою чергу не провело достатньої інформаційно-роз’яснювальної роботи. Дуже часто від ініціативних груп доводилося чути, що нема навіть до кого звернутися у міській раді за елементарними роз’ясненнями.
Другою проблемою була складність та непрозорість передачі будинків із балансу КП “Житлоінфоцентр” на баланс ОСББ. По-перше, були випадки, коли комунальне підприємство не виконувало всі свої зобов’язання, за які люди роками платили гроші, і так передавало будинок мешканцям. Внаслідок нові власники із здивуванням дізнавались, що їм потрібно платити величезні кошти за технічний огляд ліфтів, наприклад. В одному із будинків, за словами його мешканців, після того, як він із комунальної власності став ОСББ, тиждень не було світла у під’їздах і не працювали ліфти. На усі звернення та дзвінки до комунальних служб відповідь була одна: ви тепер ОСББ.
Ну і, звичайно, величезною проблемою є сам стан будинків. Місто передало людям житло у плачевному стані. Є багато проблем із комунікаціями, дахами, підвалами тощо. Є норма закону що скасувала зобов’язання міської влади зробити капітальний ремонт будинку перед тим, як передавати його у приватну власність ОСББ. ОСББ – це приватна власність, і влада не зобов’язана нічим тут допомагати, – кажуть у ратуші. Єдиний шлях покращити стан будинку та виконати капітальні роботи – це ґранти спільної програми Європейського Союзу та ПРООН. В таких ґрантах 50% всього проекту фінансує ЄС, 45% – місто і тільки 5% – це кошти мешканців. Такі ´ранти деякі коломийські ОСББ вже отримали, і проект триває.
Ще однією невирішеною проблемою є земля, а точніше прибудинкова територія. За кожним будинком мала б бути закріплена земля для його обслуговування. Однак поки що це питання також не вирішене.
Адміністративна реформа. Ця реформа у Коломиї завершилася, не розпочавшись. Як тільки стартувала адміністративно-територіальна реформа, її сприйняли з ентузіазмом і почали говорити про об’єднання всіх приміських, та й не дуже, сіл довкола Коломиї у 100-тисячну громаду. Це обіцяло і статус, і гроші. Однак минув рік, і настрої кардинально змінилися.
Причина цього в тому, що місто не знайшло спільної мови з навколишніми селами, які відмовилися об’єднуватися з Коломиєю.
Головним аргументом спротиву громад цих сіл є страх того, що після об’єднання їхніми землями та майном розпоряджатиметься не громада, а Коломия. Крім цього, – каже міський голова Коломиї, – процес об’єднання відбувається не зовсім так, як обіцяла держава на старті реформи. Іншими словами, практика показала, що об’єднуватися Коломиї, як місту, просто не вигідно.
Тож на сьогодні місто пішло іншим шляхом. З тими сільськими радами, які згідні, а це Шепарівці, Іванівці, Товмачик, об’єднання відбудеться іншим шляхом. Будуть збережені сільські ради (вони самостійно обиратимуть сільського голову та депутатів), однак просто перейдуть з адміністративного підпорядкування Коломийського району до складу Коломийської міської ради.
Однак вирішувати це буде не Коломия, а Верховна Рада. Тому можемо сказати, що створення у Коломиї об’єднаної територіальної громади провалилося.
А от у третій реформі – створенні Центру надання адмінпослуг – успіх є. Центр працює і, як запевняють у ратуші, приносить до міського бюджету додаткові кошти. Зокрема, за послуги реєстрації, які вони надають з березня, місто отримало 675 тисяч гривень. Позитивно про роботу ЦНАПу відгукуються і мешканці міста.
