У гурті під назвою Культова Група «PATSYKI Z FRANEKA» тільки Назар франківець. Назва пішла від першого гурту фронтмена – «PATSYKI Z FRANEKA». Заплутано? Будемо все з’ясовувати та знайомитись ближче з епатажним гуртом і його лідером – Назаром з Івано-Фракнівська. Більше про народження групи, знайомство учасників, виступ у «Хіт-Конвеєр» від «М2», критика від відомих людей та реп-привітання для зірок – читайте в матеріалі.
– Коли народився гурт Культова Група «PATSYKI Z FRANEKA»? Чому саме «Культова»?
– Насправді існує дві групи: «PATSYKI Z FRANEKA» та Культова Група «PATSYKI Z FRANEKA». Остання назва пішла з першого гурту. У 2008-му році, я зі своїми друзями Вовою та Ромою створили цей гурт. Ми бавились в український реп та хіп-хоп, писали і читали реп на День народження відомим людям на замовлення. Серед яких був і посол України в Канаді – Андрій Шевченко. Ми збирали інформацію про людину, щось важливе, індивідуальне, таке, щоб не було зрозуміло загалу. Таких пісень ми написали багато. Якщо б ці відомі люди опублікували пісні, ми уже б давно були популярні. Оскільки розуміємо, що таке бізнес, що ця інформація є приватною – самостійно не афішували.
У нас було багато пісень, але «популярність» нам принесла пісня 2008-го року «Про Стіпана», яка присвячена всім, хто пішов в Інтернет і не повернувся. У всіх є такі друзі, котрі весь час пропадають в мережі. Саме цю соціальну проблему ми порушили у пісні. Це реальна історія: у мене є друг Стьопа, який класно грає на гітарі, у нас навіть колись була своя група. Були і вуличними музикантами, збирали у капелюха гроші. Виступали у Львові, Києві та Франківську. Ми хотіли писати пісні, але Стіпан подався до Криму працювати.
– Чому та за яких обставин створився новий гурт?
– У 2012-му році я зустрів Чьорного. Чьорний – це людина-кіт. Нас пов’язує містична історія: у 2005 році на концерті «Океан Ельзи» у Львові я спіймав жовтий тамбурин Святослава Вакарчука, який і досі є у мене. Друзі, котрі тоді були зі мною сказали, що це знак, Вакарчук мене благословляє стати музикантом. Десь в той період я почав мріяти стати музикантом. Саме там я і познайомився з Чьорним, він підійшов до мене і сказав, що це мав бути його тамбурин. На самому тамбурині було написано «культова група», напевно це було адресовано «Океану Ельзи», але в той момент я запропонував назвати гурт – Культова Група «PATSYKI Z FRANEKA». Згодом ми написали пісню «Тобі потрібен такий як я», вона досить складна для тих, хто перший раз слухає групу і для тих, хто не на «ти» з українською розмовною мовою, її досить важко сприймати. Далі я запропонував зробити щось простіше, і ми зробили «VasЯ OMG». Спочатку пісня «VasЯ OMG» була в стилі реґі. Приспів там виконував я, але зрозумів, що для кращого звучання цієї пісні нам потрібен жіночий голос. Тоді ми і запросили Лолу.
Зараз у складі нас четверо: я, Чьорний, Лола і Алєхандру. Решту музикантів ми запрошуємо тільки на виступи, якщо цього потребує формат. Ми називаємо наш стиль український гараж – електронна музика з елементами хіп-хопу і народних мотивів.
– У вас музична освіта?
– За освітою я перекладач і викладач арабської мови, довгий час працював у рекламному бізнесі, зняв багато рекламних роликів. Якось, на семінарі я почув запитання одного чоловіка: «Якщо б ви знали, що все можливо – про що б ви мріяли?», – мова не йшла про матеріальне, а про щось неосяжне. Тоді я зрозумів, що мрію бути на великій сцені, як Вакарчук.
У музиці я з дитинства, у мене співоча родина. Мій дідусь навчався у Ленінграді в музичній консерваторії. Пригадую, в дитинстві, коли мені було сім чи вісім років, я був на концерті діда в ДК у Калуші, тоді він виступав з великим ансамблем. Довгий час я співав у церковному хорі, закінчив музичну школу по саксофону, але певний час на ньому не грав. Моя мама піаністка, і коли вона була на дев’ятому місяці вагітності мною – здавала державний іспит. Мама каже, що я тоді уважно слухав музику. Тобто, з музикою у мене все гаразд, але я ж не хотів бути просто музикантом, я мріяв про те, щоб бути, як Вакарчук.
– Які відгуки почули про пісню «VasЯ OMG»?
– Люди, котрі мислять у форматі 1D, сприймають тільки «Вася Вася OMG», люди, котрі мислять у форматі 2D (скептики), кажуть, що такою піснею сьогодні не здивуєш. Ця пісня про Київ, Хрещатик, весну, той, хто був у Києві і знає, як там цвітуть каштани, які там гуляють дівчата, хто знає всі внутрішні «пацанські» проблеми та комплекси зрозуміє, про що йдеться у пісні. Хлопці хотіли б підійти на вулиці до красивої дівчини, сказати комплімент, але бояться і не розуміють, що цей комплімент може стати для неї дуже важливим. Не треба мислити в 1D, чи 2D – мисліть ширше.
– Ваш гурт взяв участь у пів-фіналі конкурсу «Хіт-Конвеєр» від українського музичного каналу «М2». Знаємо, що ви не відразу потрапили на прослуховування, що це було?
– Наша пісня не пройшла прослуховування на «Хіт-Конвеєр». Відібрали 50-ку переможців, а ми були 52-гі. І тільки тому, що відмовились дві команди від прослуховування, одна з яких «Один в каное», ми пройшли у пів-фінал. Тоді я зрозумів, що написати пісню недостатньо, її потрібно вміло виконати та подати.
– Спостерігаючи за вашими виступами та за виходом на червоній доріжці, ви виглядаєте впевненими в собі. Чи так це насправді?
– Я пройшов через багато невдач та поразок, мріяв про все це, ще з 2005-го року, а зараз вже 2017-ий. У мене було багато внутрішньої боротьби та роботи над собою. Коли ти про щось мрієш, коли ти чогось дуже хочеш, то завжди будуть обставини, які тиснуть на тебе, ніби життя тебе постійно перевіряє, чи ти справді цього хочеш, чи граєш у гру. Можу сказати, що я довгий час грав, а потім почав ставитись до всього дуже серйозно. Я знаю свої сильні та слабкі сторони. Завжди важливо усвідомити хто ти такий, тоді і народжується впевненість.
Я знав, що пройду у пів-фінал конкурсу «Хіт-Конвеєр», навіть коли мене не було у списку. Я розумів, що у нас сильна конкуренція, але хотів вийти і показати, хто ми такі. Впевненість в собі будується на поразках і перемогах. Коли ти переживаєш поразку – робиш наступний крок.
– Яке ваше ставлення до критики?
– Тарас Тополя сказав мені прямо, що ми цікаво виглядаємо, але не вміємо читати, не вміємо співати. Це було сказано у прямому ефірі. Щоб витримати такий удар, потрібно бути достатньо твердошкірим. Критика буде кожного дня і це нормально.
– Чи побачать глядачі та слухачі Чорного без маски?
– Хтось бачив Супермена чи Спайдермена без їхніх масок? (сміється).
– У новому гурті тільки ви з Івано-Франківська?
– З Франківська тільки я. Це у першій групі всі були з Франика, але ми залишили назву і доповнили її. Хлопці були не проти, щоб ми використали цю назву в іншому колективі, оскільки її вигадав я.
– Ми плануємо видати чотири нові сингли. Все, що робить Культова Група «PATSYKI Z FRANEKA» буде хітами, інакше й бути не може.
– Чи буде концерт у Івано-Франківську?
– Щойно у нас буде тур – відразу буде й концерт у Франківську.
Сніжана САМАНЧУК
