«Нехай затоплюють разом з нами!», «Не покинемо наші домівки!», «Тут поховані наші рідні, як ми їх залишимо?». Люди обурені ймовірним будівництвом шести гідроелектростанцій на Дністрі, причому рішення приймаються без будь-яких обговорень з громадськістю. Не менш занепокоєні екологи, громадські активісти, туристична спільнота. З легкої руки Києва на Дністер насувається техногенна катастрофа. Українська Галицька Партія приєднується до боротьби за Дністер.
Всупереч закону і здоровому глузду
Вперше про будівництво каскаду із шести ГЕС на Дністрі із штучними водосховищами заговорили ще рік тому. Пропозиція місцевим облрадам надійшла від державного підприємстваПАТ «Укргідроенерго». Але тоді івано-франківські та тернопільськідепутати чітко висловили свою позицію проголосувавши проти будівництва. Екологи теж надали низку вагомих доказів негативного впливу на екосистему Дністра від спорудження ГЕС. Це підтвердило й Міністерство екології. Окрім того, йдеться про порушення трьох законів України “Про природно-заповідний фонд”, “Про Червону книгу” та “Про тваринний світ”.
Але не зважаючи ні на що, «Укргідроенерго» вперто гне свою лінію, заручившись підтримкою Міністерства палива та енергетики.Відтак, влітку Кабінет Міністрів України схвалив Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року. У ній поміж іншого передбачено зведення каскаду з п’яти руслових та однієї дериваційної ГЕС у верхній частині річки Дністер протягом 2016-2019 років.З місцевим населенням ніхто таких планів не узгоджував.
До слова, дериваційна ГЕС запланована саме на території Івано-Франківської області. Вона загонить у трубу 17 км ріки.
Наприкінці 2016 року «Укргідроенерго» оголошує тендер на підготовку техніко-економічного обґрунтування(ТЕО) для спорудження каскаду ГЕС.Очевидно, аби зняти напругу, до розробки ТЕО намагались залучити і національний природний парк “Дністровськийканьйон”, пообіцявши за це 620 тис. грн. Та маніпуляція не вдалась, парк відмовився брати участь у цьому фарсі. Ще рік тому науковий співробітник парку Олександр Вікирчак описав шкоду від будівництва ГЕС з детальним планом ймовірних затоплень та шкоди для тваринного світу.
Зокрема, із праці науковця видно, що на Івано-Франківщині найбільше постраждають селаГороденківського району Городниця, Передівання, Хмелева. На Тернопільщині, де плануютьзбудувати 4 ГЕС із водосховищами, таких сіл буде з десяток. В зоні ризику опиниться й Чернівецька область, адже одна з ГЕС захопить і її територію. Також, за висновками деяких екологів, опосередковано проблема може «розлитися» доЛьвівськоїобласті.
На сполох б’єі Міністерство екології сусідньої Молдови. Також будівницво ГЕС суперечить міжнароднимзобов’язанням України таким, як Бернська конвенція.
Про яке обґрунтування проекту може йти мова, коли справа є завідомо незаконною, екологічно небезпечною та шкодить міжнародному іміджу країни? На розробку ТЕО закладено немало-небагато 155 млн. грн. бюджетних коштів. Чи не краще було б ці кошти вкласти в розвиток «Дністровського каньойону»? Це принесе більше економічної та естетичної користі, аніж ГЕС, переконані в Українській Галицькій Партії.
А людей і не спитали
Дивно і якось не по-людськи виглядає ситуація, коли самі жителі придністровських територій дізнаються про все з інтернету. Ніхто з відповідальних осіб не прийшов і не пояснив людям, що відбувається. А згідно закону остаточне рішення за людьми. Саме місцеві громади мають погодити чи не погодити будівництво. Та з громадами ніхто нічого не обговорює. Всі рішення приймаються за їх спинами.
Люди обурені і стривожені. Адже, їм доведетьсягетьзмінюватиусталенийспосібжиття. Комусь морально і фізичноготуватись до новихпідвищенихризиківзатоплень, а комусь і взагалі покидати свої села через повне затоплення їхніх територій. Та люди не хочуть залишати свої домівки, господарки, обжиті землі, свою історію, культуру, родичів на цвинтарях, врешті-решт. І це те, що не компенсується ніякими грошима. Бо хату ще можна відбудувати в іншому місці, але історичну пам’ять, культурну спадщину – ні. Це важливі речі, про які також мовчать чиновники з Києва.
Ніхто нічого людям не пояснює і не розказує, це неабияка зухвалість і з цим не можна миритись.Українська Галицька Партія направила запити до прем’єр-міністра України, Міністерства палива та енергетики, Уповноваженого з прав людини щодо проведення громадських слухань із обговорення проекту будівництва ГЕС на Дністрі.
Також партійці закликають громадян бути обачними, аналізувати всю інформацію і не піддаватись на дешеві «домовлянки», бо незабаром такі можуть розпочатись.
Стави з намулом замість швидкої ріки
Щодо впливу будівництва ГЕС на екологію вже говорено-переговорено. Є достатньо висновків екологів. Та й факт загрози від реалізації проекту в принципі очевидний і само собою зрозумілий. Та все ж зупинимось коротко на найважливішому.
Як би нас не переконували представники «Укргідроенерго» у позитивному впливі ГЕС на паводкову ситуацію та на забезпечення населення водними ресурсами, екологи переконані в протилежному. Водосховища лише підвищать ризик підтоплень та збільшать кількість паводків у зонах ризику, причому не тільки на Дністрі, а й на його притоках. Воду з водосховищ теж не можна вважати якісним ресурсом, оскільки це будуть, фактично, водяні сміттєзвалища стічних вод, бруд у стоячій воді буде лишенакопичуватись. А в період мілководдя, коли брак водних ресурсів відчувається найгостріше, водосховища стають чи не найбільшими споживачами води.
Вздовж Дністра розміщено п’ять національних природних та два ландшафтні парки, заказники та пам’ятки природи, де існує чимало представників флори та фауни, в тому числі і занесених до Червоних книг України та світу. При спорудженні каскаду ГЕС Дністер буде, фактично, перетворений у шість величезних штучних ставів (водосховищ). Ймовірна протяжність найменшого – 24 км, а найбільшого – 44 км. Ріка втратить свій швидкоплинний характер.За дослідженнями науковця Олександа Вікирчака, найбільше постраждає риба, яка звикла до пересування у швидких течіях. Під загрозою зникнення опиняються червонокнижні види: марена,вирезуб, чоп, стерлядь.
«Будівництво ГЕС на Дністрі – це новий злочин проти природи через необдумані дії зі сторони київської влади. І як не прикро, але це не вперше. Подібні ситуації були із гірськими річками в Карпатах. Та й на самому Дністрі і його притоках досвід будівництва водосховищ має кричущі негативні наслідки, але з Києва їх не видно, мабуть», – наголошує голова Івано-Франківського осередку Української Галицької Партії Наталія Сербин.
Сумнівний економічний зиск
Будуть затоплені мальовничі землі, острівці, ландшафт набуде нового неприроднього, промислового вигляду – унікальне природнє явище, яке увійшло у список семи чудес України «Дністровський каньйон» втратить свою родзинку, просто втратить себе.
«Ми значно більше втратимо через будівництво цих ГЕС, ніж заробимо на виробленій тут електроенергії, – переконана Наталія Сербин. – Туристична привабливість краю буде знищена. А зараз Дністровський каньйон має велику перспективу, це місце вже приглянулось багатьом туристам. Сплави по Дністру полюбились й іноземним мандрівникам. Про які сплави може йти мова, коли річку підперезають шістьма греблями?»
Також буде затоплено землі сільсько-господарського призначення, що теж відіб’ється на економіці регіону.
До енергонезалежності не варто йти руйнівними шляхами, переконані партійці. Треба думати над розвитком альтернативних джерел енергії – вітряної, геотермальної, сонячної. У цивілізованому світі вже давно це зрозуміли, йде процес ліквідації ГЕС та повернення річок до їх природнього стану. Допоки ж МИ будемо виконувати «заповіти Леніна»?
Українська Галицька Партія закликає всіх до об’єднання і активних дій для захисту Дністра. Мобілізуватись і обласним радам, і громадськимактивістам, і місцевому населенню.Змусити високих чиновників рахуватись з думкою людей, зважати на природу. Міністерство енергетики повинно негайно відкликати всі рішення щодо будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС на заповідних землях.
Наталя Капустинська, газета “Галичина”
