Останній тиждень в Україні виявився особливо насиченим на події. «Не пасло задніх» в цьому плані і Прикарпаття.
Ми спробуємо коротко розповісти про останні головні події в рідному краї.
1. Повернення 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» в місце постійної дислокації.
Повернення прикарпатських вояків додому викликало чималий ажіотаж не лише в області, а й по всій країні.
З цього приводу звучало безліч протилежних за змістом думок – хтось вважав їх зрадниками та дезертирами, хтось – героями.
Представник прес-центру АТО, підполковник Тарас Грень, на своїй сторінці у Facebook назвав вояків батальйону територіальної оборони дезертирами, та висловив сподівання, що вони і під час святкування перемоги залишаться вдома: «Дивна в нас країна… Дезертирів зустрічають як героїв… І не розказуйте мені про розбиті автобуси і таке інше.. Бо чомусь батальйони з Дніпра, Запоріжжя, Сум.. стоять.. стоять на передових і не втекли до спідниці дружин. Вони просто зустрічають ворога у важку хвилину, в час коли почалось вторгнення. А дехто.. дехто коли почалась війна захотів “перепочити” вдома. Та знаєте, що сказали мені вчора хлопці з Камянця-Подільського? «най тікають, але нехай і під час нашої перемоги теж залишаються вдома».»
Одночасно з цим, відомий український політолог Юрій Палійчук назвав прикарпатських військовослужбовців спартанцями, та вказав кілька аргументів на їхню користь: «Коли батальйон йшов у АТО у них не було жодного тепловізора, жодного зразка важкого озброєння, жодної броні. Усе забезпечення, починаючи від питної води, закінчуючи транспортом – заслуга волонтерів. Щоб ви розуміли, батальйон “Прикарпаття” пересувався шкільними автобусами, які їм віддала коломийська мерія. Іншого транспорту у них просто не було. Окрім цього, батальйон «Прикарпаття» був останнім, хто покинув котел біля Амвросіївки. До речі, шкільними автобусами вони вивозили поранених з 72 бригади. Вивозили полями під хаотичними обстрілами артилерії – по них просто лупили без наводчика. Наводчик з російської сторони з’явився рівно в той момент, коли вони згрузили останніх поранених і чітко по жовтих шкільних автобусах влупила артилерія. Доречі, після обстрілів хлопці знаходили нерозірвані снаряди з написом “Привет майдан”, але то таке – лірика.»
За словами самих бійців батальйону, «вони побували в справжньому пеклі», тож здобутий відпочинок назвали цілком заслуженим. Також хлопці заявили, що дезертирами себе не вважають і готові знову відправитись на Донбас.
2. На Прикарпатті СБУ затримала члена терористичної організації ДНР.
Як повідомила прес-служба СБУ, 41-річний чоловік з квітня 2014 року, коли терористи захопили будівлю СБУ в місті Слов’янську, до часу звільнення цього населеного пункту підрозділами АТО у липні 2014 року, перебував у Слов’янську Донецької області.
Свідки розповідають, що даний громадянин ніс службу на блок-постах, а також охороняв та займався допитом полонених.
Для Прикарпаття це стало першим випадком виявлення на території області терористів, таким собі «тривожним дзвіночком».
Варто зазначити, що Україна вже знає випадки терактів поза межами бойових дій, а в липні терористи дісталась навіть Львова, обстрілявши з гранатомета будинок мера Садового. Тож існує велика імовірність повторення схожого сценарію і на території Івано-Франківської області.
3. В Косові попрощались із бійцем батальйону «Айдар» Василем Андріюком.
На жаль, це далеко не перший представник Івано-Франківщини, який загинув в ході АТО. Загалом, з початку бойових дії на сході країни загинуло майже 20 прикарпатців.
Василь Андріюк був найстаршим з них. Він загинув 23 серпня неподалік Луганська, під час бою з терористами. Без батька залишились доросла донька та 4-річний син.
На майдані пан Андріюк стояв від самого початку, а після перемоги революції та початку бойових дії на Донбасі записався добровольцем у батальйон «Айдар».
