На порозі 9 місяць переродження України. Хоча, якщо дивитися в більш далеку історичну ретроспективу, процес триває уже понад два десятки років. І щоразу на тлі якихось глобальних катаклізмів ми чуємо одну дуже неприємну фразу: «перехідний період».
Перехідний період початку 90-х плавно перейшов у перехідний період «Україна без Кучми». Далі був перехідний період Помаранчевої революції. Перехідний період після Помаранчевої революції, який, як виявилося наприкінці минулого року, котився не до покращення і виходу з перехідного періоду, а до ще більшої безвиході. Сьогодні знову можна сказати «перехідний період». Україна намагається нарешті порвати з комуністично-тоталітарним минулим під крилом та недремною опікою так званого «старшого брата».
Пригадується ще один вислів, характерний українцям, який супроводжує усі наші «перехідні періоди».
«Аби не гірше».
Нема роботи – аби не гірше. Мала зарплата – аби не гірше. Продажні чиновники – аби не гірше. Діти-сироти при живих батьках-заробітчанах – аби не гірше.
Війна на Сході.. Аби не гірше?
2014 рік став для українців таким, що, здавалося б, куди вже гірше. Тотальна політична криза, корупція, злочинна влада, і як наслідок – Революція Гідності. Стрімке падіння гривні, ріст цін практично на все, а головне – на продукти харчування, і відповідно раптове зубожіння і без того не надто заможного народу. Невизначена перспектива постачання газу напередодні холодної зими. Війна проти агресії Росії. Загибель сотень, якщо не тисяч людей. Мирних громадян, військових та добровольців, знищення інфраструктури населених пунктів і територій.
Внутрішні суперечки перетворили Україну на геополітичну шахівницю, за якою грають циніки, яким байдуже наше майбутнє і наші національні інтереси. І це триває з року в рік, від виборів до виборів. Ми різні, але всіх нас єднає любов до України.
Варто переглянути підходи до оцінки ситуації і ставлення до неї та свого майбутнього.
Найперше – покінчити з війною. Сказати, звичайно, легше, ніж зробити. Україна завжди була мирною державою, а Український народ пишався своєю миролюбністю. Однак у певний момент хтось вирішив, що діалог про майбутнє можна вести виключно крізь приціл автомата. Війна стала буденністю, інформація про тисячі загиблих і поранених – звичною.
Політика війни – неприпустима, вважає Андрій Рябошапко – перший заступник голови комітету Івано-Франківської обласної регіональної партійної організації Партії розвитку України. Припинити її можливо. Хоча й непросто.
«Першочергові вимоги та пропозиції вже сформовано та озвучено. Ми мусимо домогтися оголошення двостороннього припинення вогню. Створити справжні гуманітарні коридори для доставки продовольства, води та медикаментів до населених пунктів у зоні АТО. Активізувати переговори з Росією за посередництва держав ЄС, США та інших з єдиною метою: створити сталі умови для припинення кровопролиття на сході України. Решту проблемних питань необхідно винести за рамки цих переговорів. Затвердити Національний план відродження Донбасу та призначити Міністра з питань мирного врегулювання та відродження Донбасу для координації його впровадження. Мешканці сходу України повинні побачити свої перспективи в рамках єдиної країни. Відмовитися від радикальних рішень, що можуть підірвати мир та безпеку на континенті. Засвідчити прагнення України до миру та збереження позаблокового статусу. Роззброїти всі незаконні воєнізовані формування незалежно від підпорядкування. Забезпечити повноцінний соціальний захист військовослужбовців та правоохоронців, залучених до проведення АТО, членів сімей загиблих і поранених. Провести масову демобілізацію після припинення бойових дій. Ми здатні вийти за обрій війни та облаштувати мирне життя на своїй землі. Народ України потребує реального плану мирного розвитку держави та відповідальної політичної сили для його реалізації. Однак, держава забула про нагальні потреби людей. Навіть забезпечення обороноздатності країни здійснюється переважно коштом громадян і територіальних громад».
Далі мали б відбутися вибори до Верховної Ради України. Вони можливі тільки після мирного врегулювання ситуації на сході країни. Органи державної влади мають забезпечити реалізацію конституційного права громадян на участь у виборах до Верховної Ради для біженців, вимушених переселенців та громадян України, які проживають у Криму: «Ми проти політики обману, проти корупції, проти авторитаризму, проти політичних репресій, проти сепаратизму і агресивного націоналізму. Люди прагнуть миру, хочуть повернути надію на спокійне стабільне та забезпечене життя. Тому треба активізувати переговори з Росією за посередництва держав ЄС, США та інших з єдиною метою: створити сталі умови для припинення кровопролиття на сході України. Решту проблемних питань необхідно винести за рамки цих переговорів», – зазначає Ірина Резнічок, – заступник голови комітету обласної регіональної партійної організації Партії розвитку України..
А далі – робота. На відновлення, стабілізацію, розвиток. Треба відмовитися від радикальних рішень, що можуть підірвати мир та безпеку на континенті, роззброїти всі незаконні воєнізовані формування незалежно від підпорядкування, забезпечити повноцінний соціальний захист військовослужбовців та правоохоронців, залучених до проведення АТО, членів сімей загиблих і поранених, провести масову демобілізацію після припинення бойових дій, засвідчити прагнення України до миру та збереження позаблокового статусу.
Поки що українці втрачають можливості впливати на своє життя.
Головна політика, яка має стати актуальною сьогодні – політика національної та економічної єдності. Єдність у різноманітті – це базовий принцип нашої політики в економічній, гуманітарній та соціокультурній сферах. Свобода віросповідання та спільна молитва за Україну, діалог культур, світоглядний плюралізм, забезпечення мовних прав і соціокультурних потреб – засадничі складові політики національної єдності. Платформою політичної єдності є ідея республіки, в основі якої – розуміння держави як «спільної справи» всього народу.
Реалізувати все цілком можливо. Партія Розвитку України запропонувала своє бачення. Тепер питання чи її буде почуто. Не можна забувати про відповідальність за злочини. В першу чергу, за злочини перед людяністю.
Наприклад, досі немає розробленого, а тому й не реалізовано Національного плану примирення, що передбачатиме розслідування масової загибелі мирних громадян під час подій на Майдані у Києві, в Одесі та на сході України, амністію для громадян, які не скоювали тяжких злочинів, проведення Форуму національної єдності як майданчика для постійного діалогу представників місцевих рад з усіх регіонів України. Тому варто передбачити у Кримінальному кодексі України відповідальність за розпалювання міжрегіональної ворожнечі. Мешканці всіх областей України мають почуватися затишно в єдиній країні незалежно від політичних, релігійних, культурологічних поглядів.
Заборонити діяльність політичних партій та громадських організацій, що пропагують міжнаціональну та міжрегіональну ворожнечу, закликають до використання насильства як інструменту політичної боротьби, ініціюють утворення незаконних воєнізованих формувань.
Забезпечити всебічний розвиток державної української мови. Надати можливості громадам визначати статус російської та інших мов національних меншин як регіональних мов у місцях компактного проживання. Законодавчо закріпити гарантії вільного використання та розвитку регіональних мов у сферах судочинства, культури, освіти, надання адміністративних послуг.
Зупинити маховик репресій та переслідувань з політичних мотивів під гаслами люстрації. Очищення влади від корупціонерів необхідно здійснювати на основі чинного законодавства. Держава має гарантувати неухильне дотримання всієї повноти конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні.
Утворити Державну агенцію із забезпечення громадянських та майнових прав біженців, вимушених переселенців та громадян України, які проживають у Криму.
Якщо говорити про економічний розвиток, треба нарешті почати діалог щодо невідкладного процесу децентралізації влади, першим кроком у якому має стати призначення Президентом голів обласних та районних державних адміністрацій виключно за погодженням із місцевими радами. Функції, повноваження і фінанси нарешті мають бути передані на рівень територіальних громад. РДА треба ліквідувати і натомість створити виконавчі органи місцевих рад.
Економічне зростання, соціальна стабільність та безпека життєдіяльності кожного громадянина – складові сталого розвитку нашої держави. Зубожінню населення, самоусуненню держави від виконання соціальних зобов’язань треба покласти край.
Паснак Андрій, заступник голови комітету обласної регіональної партійної організації Партії розвитку України зауважує: «досі не оголошено війну корупції та тіньовій економіці. Натомість весь тягар кризи та війни влада перекладає на плечі тих, хто працює. Розпочати реальні реформи в економічній, дозвільній та податковій сферах. Чому б 1,5-відсотковий «воєнний податок» не замінити податком «на розкіш», не запровадити мораторій на збільшення податкового навантаження на бізнес та на перевірки підприємств до 1 березня 2015 року. Чи, скажімо, не заборонити стягнення податків наперед?»
Разом з тим, провести індексацію зарплат і пенсій відповідно до рівня інфляції, як цього вимагає чинне законодавство. Стабілізувати ситуацію на валютному ринку за рахунок відмови від плаваючого курсу гривні, що спричиняє щоденне зубожіння населення, зрив контрактів та збільшення обсягу непогашених кредитів.
Ми йдемо до ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Але не маємо затвердженої Державної програми підтримки національних виробників. Кошти на це треба передбачити в бюджеті. Провести переговори у тристоронньому форматі Україна – ЄС – Росія з метою мінімізації негативних наслідків для українських товаровиробників. Ратифікувати Угоду про асоціацію з ЄС лише за умови гарантування збереження робочих місць на вітчизняних підприємствах. Інакше матимемо механічне скорочення працівників бюджетної сфери, передовсім освітян, медиків, науковців. и Державну антикризову програму створення нових робочих місць.
До речі, на час економічної кризи обов’зково мусить бути запроваджений мораторій на продаж державних підприємств, що за безцінь можуть бути приватизовані близькими до влади бізнес-групами.
І не варто забувати, що на носі зима. Забезпечити нормальне проведення опалювального сезону шляхом викорінення корупційних схем в енергетичному секторі та відновлення переговорів з країнами – постачальниками енергоносіїв – питання надзвичайно актуальне. Залишилося не так багато часу.
Андрій Рябошапко: «Ми за ухвалення республіканської Конституції, що гарантовано захищає права і свободи кожного громадянина та ґрунтується на засадах самоврядності та парламентаризму. Затвердити Національний план відродження Донбасу та призначити Міністра з питань мирного врегулювання та відродження Донбасу для координації його впровадження. Мешканці сходу України повинні побачити свої перспективи в рамках єдиної країни. Сьогодні ми всі спільно мусимо знайти шлях до миру заради України, заради наших дітей. Ми маємо знову навчитися слухати одне одного, дискутувати, знаходити компроміс. Необхідно відкинути насильство, примус і приниження тих, хто має іншу думку. Ми переконані, що життя людини, мир, єдність та розвиток – це найвищі цінності».
