Представник омбудсмена перевірила чи немає в лікарні випадків катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує людську гідність, поводження чи покарання щодо пацієнтів. На час візиту в лікарні перебувало 189 пацієнтів.
Під час перевірки комісія виявила безліч порушень.
“У психіатричному відділенні №1 чоловіки, які проживають на 2 поверсі, майже всі були у куртках та черевиках, тому що було дуже холодно. На другому поверсі відділення відсутній термометр, однак на першому поверсі в одній із найтепліших кімнат та в процедурній градусник вказував на 13о“.
Також представника омбудсмена обурила наявність ґрат та решіток на вікнах і дверях, адже це є порушенням правил пожежної безпеки.
Окремо у звіті комісія виділила порушення права на свободу та особисту недоторканність. Зокрема, під час перевірки, представник омбудсмена також виявила випадки протиправного тримання осіб в лікарні. Виявилось, що у кожному відділенні є пацієнти, які перебувають у цьому закладі досить тривалий час, навіть, більше 30 років. Тобто лікарі фальсифікують медичну документацію пацієнтів умовно виписуючи та повторно госпіталізуючи.
“На прикладі пацієнтки К. комісія встановила, що рішенням ЛКК, пацієнтка підлягає виписці у супроводі опікуна (доньки). Але донька, яка є опікун, не забирає її додому. При цьому заклад не зробив жодних кроків щодо інформування органів опіки та піклування стосовно невиконання опікуном своїх обов’язків”.
Серед виявлених порушень було і те, що персонал розпоряджається пенсійними коштами навіть дієздатних пацієнтів.
“Аналіз журналу витрат пенсій свідчить, що ці кошти витрачаються не лише на продукти, а й на чайники, оплату проїзду до обласного центру (начебто за пенсією пацієнта), одяг, медикаменти тощо”.
Представника Уповноваженого з прав людини ВР вразило, що у всіх відділеннях присутній неприємний запах в приміщеннях, пацієнти вдягнені в старий одяг, на окремих пацієнтах були навіть рвані штани та светри. У відділеннях прохолодно, втім пацієнти були взуті в літні пластикові капці.
«У відділенні № 2 одяг після прання розкидають по брудній підлозі, для того, щоб його досушити. Всі пацієнти забезпечені постільною білизною, але вона стара, перепрана та зношена. У відділеннях у більшості пацієнти лежать на старих ліжках з панцерною сіткою, іноді порваною. Матраци старі та порвані, мокрі від випорожнень».
Комісія зауважила у звіті, що у психіатричному відділенні № 2 (для жінок) у ванній кімнаті ще не завершили розпочатий у листопаді 2016 року ремонт.
«Пацієнти мали неохайний вигляд та неприємний запах поту та сечі. Працівники відділення переконували, що хворих миють на коридорі (у якому температура повітря не вища +14о) біля туалетів. При цьому гаряча вода взагалі у цьому відділення відсутня. Також пацієнти, зі слів персоналу, приймають водні процедури у бані один раз на два тижні, але хворі цей факт заперечували».
Ще одним порушенням є те, що у наркологічному відділенні № 3 у санітарній кімнаті поруч з туалетами та рукомийниками розташовано душ для спільного користування чоловіків та жінок, чим порушується право на приватність. Крім того, у відділенні №2 (для жінок) обладнано душ решіткою замість дверей або шторки.
Що ж стосується харчування, то хворі скаржились представнику омбудсмена на неякісну і несмачну їжу, та на те, що змушені пити воду з крану.
«Під час візиту на харчоблоці приготовлена зранку непривабливого вигляду підлива подавалася до гарніру на сніданок та вечерю. На харчоблоці немає холодильних камер для зберігання продуктів харчування, що швидко псуються. Стояла єдина холодильна камера, у якої при відкриванні відпали двері”.
Більшість пацієнтів мають мобільні телефони, які зберігають у медичної сестри.
“За необхідності зателефонувати до родичів пацієнт змушений просити медичну сестру скористатися власним телефоном. Окрім того персонал слухає розмови пацієнта по телефону, що є порушенням приватності”.
Зі слів пацієнтів комісія також встановила, що деякі хворі працюють на підсобному господарстві протягом цілого дня.
Варто звауважити, що фінансування на медикаменти в цій лікарні складає для загальних хворих 5,98 грн на добу на одну особу, а для хворих на туберкульоз – 33,03 грн, тож в лікарні застосовуються лише дешеві ліки. Всі решту медикаменти (галоперидол, азалептол тощо) пацієнти купують за власні кошти.
Представника омбудсмена шокувала історія однієї пацієнтки. Жінка розповіла, що медичний персонал у липні та жовтні 2016 року проводив їй лікування (з використанням ін’єкційних препаратів).
“Через те, що після цих ін’єкцій вона погано себе почувала (запаморочення у голові, нудота тощо), вона відмовлялась від цього препарату. Тому 1 лютого 2017 року при спробі персоналу знову ввести їй препарат, пацієнтка К. опиралася. Крім того, на запитання який препарат вводили 1 лютого, лікар назвала інший препарат. Водночас у медичній картці стаціонарного хворого та листку призначень пацієнтки К. взагалі не було ніяких призначень, чим порушено статтю 26 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Варто зауважити, що у відділеннях лікарні комісія знайшла пацієнтів, які знаходяться тут по 20–30 років не маючи документів, що підтверджують особу.
“Так, наприклад, у відділенні № 2 пацієнт П. перебуває у лікарні тривалий час, а при наявності інвалідності ІІ групи довічно не має паспорта. У відділенні № 7 таких пацієнтів – троє”.
