Екопатологія — це хвороба, яка викликана через вплив на організм екологічних факторів. Діти особливо чутливі до них. Основна проблема екопатологій — складність їх діагностування. Часто робота алерголога, який намагається зібрати анамнез хворого, стає схожою на детективне слідство.
Про особливості екопатологій у дітей Прикарпаття розповіла у своїй презентації Юрцева Алла, професор кафедри дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет”, доктор медичних наук.
Екопатології викликають ксенобіотики — це чужорідні для живих організмів хімічні речовини, чужі природному обігу речовин нашого середовища. Вони, як правило, прямо або побічно породжені діяльністю людини. До них належать лікарські речовини та промислові забруднення, пестициди і продукти побутової хімії, харчові добавки, консерванти і багато іншого.
Присутність ксенобіотикив в організмі може привести до шкідливих наслідків:
- токсичні або алергічні реакції;
- зміни спадковості;
- зниження імунітету;
- специфічні захворювання;
- спотворення обміну речовин.
Діти особливо чутливі до ксенобіотків, в яких набагато частіше, ніж в дорослих виникають алергії та псевдоалегрії, подразнення, імунодефіцит, невротичні стани, хронічна втома, інтоксикація.
Також ксенобіотики викликають ряд специфічних захворювань. Дві з них — хвороби Мінамата та Ітай-Ітай — були описані японськими вченими.
Найбільша проблема, яку викликають ксенобіотики — це алергія. За прогнозами ВООЗ, 21 сторіччя стане сторіччям алергій в світі. Кількість алергіків в світі з кожним роком зростає.
Ріст алегрічних захворювань напрям пов’язують із забрудненням довкілля в наслідок техногенної діяльності людини.
Найбільшу проблему серед алергічних захворювань у дітей викликає бронхіальна астма. Ця хвороба не тільки складна за своїм перебігом, але й надзвичайно складна під час постановки правильного діагнозу.
«Лікар-алерголог схожий на слідчого» — розповідає Юрцева Алла.
Найважче діагностувати харчову алергію. Іноді проблематично навіть визначити, що дитина їла, наприклад по дорозі зі школи. Також кожен продукт має свою специфіку.
До прикладу, під час проб на алергію цитрусові ніколи не йдуть на першому місці, бо сам апельсин і сік не є сильними алергенами. Сильна реакція на летючі речовини в їх шкірці. На морепродукти в нашому регіоні також рідко виникає алергія. В нас їх мало і вони поки доїдуть і зготуються, то втрачають весь йод. Натомість арахіс та кукурудзяні палички, які їдять всі діти, мають сильну алергену дію.
Ще один сильний алерген — пилок рослин. Якщо говорити про Прикарпаття, то важливо пам’ятати — цвітіння в гірських районах області починається на 3 тижні пізніше, ніж в рівнинних. В Україні три хвилі полінозу (алергії на пилок) — цвітіння дерев, цвітіння злаків та цвітіння бур’янів. Восени астма також підсилюється через опале листя та постійне активне спалювання бур’янів.
Є таке поняття як “снігова алергія”, яка починається після контакту дитини зі снігом. Насправді це реакція на спори грибів, які часто знаходяться під снігом.
На Прикарпатті в дітей найрозповсюдженішою є алергія на пилових кліщів, жито та пилок рослин. Також для регіону характерні алергічні реакції на шерсть овець, частково через те, що в кожному домі є коц або ліжник з овечої шерсті.
Перехресна алергія виникає через спільність молекул в різних продуктах та речовинах. Окремо вони не викликають алергії, проте коли з’являються в комбінації, може бути реакція. Це, наприклад, кефір і дріжджове тісто, коров’яче та козяче молоко, суниці та малина, курячі яйця та куряче м’ясо, пилок берези та яблука.
«Таргетна терапія (від англ. “target” — мішень) в алергології — це основа. Поки ми не знаємо, що лікувати, то це стрільба по горобцям. Вона на стадії свого народження, ми, поки що, тільки підходимо до неї», — підкреслила доповідачка важливість правильно оставленого діагнозу.
