Від самого ранку діти дошкільного віку і деякі учні початкових класів ходять від хати до хати за гостинцями (ідут у хапанки, ідут у живники, гріют діда), пише Дзеркало Коломиї.
Це таке саме улюблене свято місцевої дітвори, як і Петра чи Николая. Малюки заходять до хатів, вітаються з ґаздами християнським “Слава Ісусу Христу!” та отримують за це різні ласощі. Колись, як пишуть науковці, це було дохристиянське свято з значно більшими традиціями, принаймні ще донедавна за гостинці діти повинні були помолитися за душі небіжчиків. Та й давали дітям у давнину дуже скромний живник чи хапанку: варене яєчко, яблучко, горішки, печені калачик, булочку чи тістяну курочку. А вже від 1960-х — печиво, цукерки, вафлі, помаранчі, банани, пластівці, зефір, сочки тощо.
Діти ходять гуртами, несучи в руці торбинку з солодощами й фруктами. Дуже малих водять старші брати, сестри чи й батьки. За день хапалники обходять до сотні обійсть і з повними торбинами повертаються щасливі й радісні додому.
Особливо поширений цей прадавній звичай у с. Великому Ключеві, що в Нижньовербізькій територіальній громаді на Івано-Франківщині. Це сьогодні й зафіксував наш фотограф.
Ще задовго до того, як телебачення й інтернет розрекламували американський Гелловін з його негативними персонажами, які теж ходять за гостинцями по хатах, — у нас існує чудовий звичай, дитяче свято Хапанки, або Живники. Варто лише його підтримувати.
