Вибори потрібні. Бо парламент в Україні був і залишиться найдемократичнішим інститутом державної влади.
Бо нинішній парламент, у своїй більшості, це ті, хто довів Україну до війни.
Але проводити виборчу кампанію зі збереженням мажоритарної системи є злочином перед державою та народом.
Свідомо облишу традиційні аргументи про те, що мажоритарка розбещує виборця, руйнує командну відповідальність, шкодить професійності вищого законодавчого органу, що патріотизм, порядність та професіоналізм вщент програють у конкуренції з товстими гаманцями.
Сьогодні набагато важливіше інше. Сьогодні переважна більшість тих, хто справді гідний представляти свою країну в парламенті, відмовляться брати участь у мажоритарній кампанії. З двох причин: час і гроші.
Час. Чи хто засудить того, хто, розуміючи всю важливість для долі країни парламентських виборів, уважає за потрібніше використати свій час для порятунку життя та здоров’я наших громадян, для захисту Батьківщини зі зброєю в руках? Таких – тисячі. А саме такі патріоти є основою демократичної виборчої кампанії…
І детальніше про гроші.
Той, хто справді любить свою країну, вже більше як півроку не накопичує гроші на майбутню виборчу кампанію, а вільну копійку кладе на встановлення і зміцнення миру та порядку.
Тому, що ціна бігборду на 2 місяці – 10-12 тисяч гривень. А 10-12 тисяч гривень – це 3 бронежилети 4 класу, або 5 кевларових касок. Кількість бігбордів у середньому мажоритарному окрузі вимірюється десятками, коли не сотнями.
Тому, що понад 100 тисяч км., пройдених автомобілями з кандидатом та агітаторами для зустрічей з виборцями, це можливість заправити півтори сотні автомобілів для перевезення гуманітарних вантажів з Харкова до зони АТО та до зруйнованих міст.
Тому, що 20 хвилин ефіру на місцевому ТБ під час виборів – це 15-20 тисяч гривень. З іншого боку, – це можливість виготовити 7 тисяч патронів калібру 7,62, або близько 8,5 тисяч патронів калібру 5,45. А ефірів замовляють десятки й сотні.
Тому, що на роботу агітаторів, членів комісій та спостерігачів потрібно витратити мінімально 500-700 тисяч в окрузі (були такі, що витрачали по 5-10 мільйонів). А це мінімум 10-15 тепловізорів, що рятують життя наших солдатів уночі.
Тому, що на мінімальні наклади інформаційної літератури в окрузі також потрібно 20-30 тисяч гривень. А один, далеко не найкращий, але потрібний на блокпосту 16-кратний бінокль коштує 600 гривень. Кращі – дорожче.
Зрештою, тому, що середньостатистична виграна мажоритарка, наприклад на Харківщині, обійшлася переможцю, в середньому, у 15-25 млн. грн. або 2-3 млн. доларів.
А нині 2-3 млн. доларів – це сотня доведених до ума і переданих війську БТРів.
З огляду на це, кожен нормальний українець розриватиметься між потребою створити патріотичний парламент та внутрішнім обов’язком допомогти фронту.
Пропорційна система значною мірою знімає проблеми з часом і грошима. Бюджет виборчої кампанії за пропорційною системою можна зменшити в десятки разів.
І тут є шанс, що партії змагатимуться за те, щоб гроші їх виборчих кампаній ішли на військо і взаємодопомогу, а не штовхатимуться в багатомільйонних ефірах на центральних каналах.
Якщо ж залишити мажоритарку, шакали, що привели в наш дім війну, пограбували народ і армію, радітимуть з можливості й надалі шматувати Україну…
