Щороку, на початку травня, Івано-Франківськ святкує День міста.
Дата заснування міста точно не визначена, проте достеменно відомо, що 1662 року Станиславів отримав магдебурзьке право. Цей рік і вважають офіційною датою заснування міста.
Як ставляться до відзначення Дня міста відомі мешканці Івано-Франківська, які немало доклалися до того, щоб місто вийшло зі своїх провінційних рамок.
Ігор Панчишин, архітектор: День міста – це день подібний до якоїсь родинної дати, коли в першу чергу згадують минуле і всіх попередників. Це день підбиття підсумків за попередній рік (не офіційних здобутків, а що місто зробило на шляху виокремлення себе з поміж інших міст), це день, коли містянам (мешканцям і громадянам цього міста) надають всілякі преференції і бонуси, як легітимним і відповідальним громадянам. Відзначають найстаріших і найповажаніших містових авторитетів. І врешті запрошують гостей з інших країв і бавлять їх до упаду. Всі прості шоу-забави не головне. Головне щоразу наголошувати на специфічних цінностях і вічних (історичних) цінностях власне цього міста.
Ольга Деркачова, письменниця: Якщо брати до уваги мої особистісні стосунки з містом – то це можливість доторкнутися у цей день до шорсткої щоки його будівель і прошепотіти, немов на вушко: “Ну от ми з тобою подорослішали на ще один рік”. Це можливість згадати, що було за отой рік дорослішання. А якщо у контексті пафосних святкувань – то мабуть, це теж треба. Хоча мене печалить отой базарний дискурс святкувань, але щиро вірю, що ми і це переростемо.
Олег «Мох» Гнатів, продюсер: День міста, як він святкується зараз, це класичний совковий формат, який не змінився з совєцьких часів, тому він для мене не значить абсолютно нічого, на відміну від самого прекрасного міста, яке для мене важить надзвичайно, бо намірився провести тут остаток своїх днів.
Ярема Стецик, музикант, художник: Колись це був ковток повітря, бо хотілось. Зараз слабшає градус. Розпорошуєтья. Прийшов час щоденного дня міста, щоденних зусиль для радості чогось бути тут. Мабуть знову час звернути увагу на якість подій, яка має бути найкраща в світі. Це питання я сам собі ставлю, але мабуть і оточуючим буду.
Ігор Роп’яник, художник: Кожне місто, як і людина ― народжується, розвивається, стає на ноги, воно має свою красу і певні вади, воно хворіє і одужує, має свої радощі і болі. Воно живе! І як кожна людина, воно має свій день народження.
Добре, коли його люблячі діти ― ми з вами ― пам’ятаємо про цей день, готуємось до нього, намагаємося бодай підлікувати його болячки, уквітчати і причепурити, щоби потім вийти дружньою родиною, вклонитися йому і сказати: «З днем народження, рідний Станіславове, зі святом, рідне місто Франкове!».
Для мене ж моє місто ― це часточка моєї душі. Адже я народився у ньому і живу разом з ним ― вже шістдесят літ ― у радощах і печалі, у мріях і сподіваннях. Хочеться, аби моє місто зростало, багатшало і процвітало, адже жити у ньому моїм дітям, онукам, усім прийдешнім поколінням.
Зі святом, франківці!
Марія Козакевич, засновник ініціативи «Франківськ Який Треба Берегти»: Для мене день міста – це відповідальне свято. Свято, в певній мірі й особисте, бо вважаю себе частиною міста, тому це – як другий в році день народження. В той же час, окрім святкового настрою, це ще й відповідальний день, до якого я готуюсь – і подарунок, звичайно, від ініціативи ФранківськЯкийТребаБерегти буде архітектурно-реставраційний. Та важливо пам’ятати, що якщо квіти та красиві благородні вчинки жінкам варто дарувати не лише на 8 березня, так і місто варто шанувати не лише на його день народження. І якщо ми хочемо бути не просто користувачами, то маємо докладати зусиль до його розвитку і розквіту, маємо цінувати і берегти – і місто навзаєм буде ставати затишнішим і комфортнішим для нас, його мешканців!
Юрій Андрухович, письменник: В нашій історичній пам’яті, історичній культурі достатньо вагоме місце посідають міста. Але даний пункт (скажімо так) недооцінюється. Недооцінюється важливість міста для згуртування суспільства з метою осучаснення цього суспільства. Найважливіші процеси вже давно відбуваються в містах і через те таке поняття, як міська громада (мешканці певної міської території) – це, насправді, не якесь випадкове скупчення людей. Це люди, які об’єднані чимось спільним і тому такий ритуал, як відзначення Дня міста, надзвичайно важливий для згуртування міської громади. І стосовно відзначення Дня нашого міста – це особливо важливий для нас момент, в тому сенсі, що ми є містом відносно молодим. Наша історія налічує триста з гаком років і з цього випливає, що для формування міської ідентичності дуже важливо пам’ятати про цей день і відзначати його.
Мирослав Яремак, художник: Я колись був ініціатором відновлення проведення такого свята, як День міста. Завдання були які – відзначати цей день, як згадку про надання місту магдебурзького права. На жаль це все забулося і тепер святкування відбуваються в дусі найстійкіших совкових традицій.
Віктор Вінтоняк, підприємець, співзасновник «Свята ковалів»: Я сприймаю Івано-Франківськ, як друга. І як у кожного друга, в цього є день народження. Так вже повелося, що щороку, я дарую другові на день народження подарунок – «Свято ковалів». Щоб друг пам’ятав про мене.
