Андрій Єрмоленко – художник, ілюстратор та дизайнер. В Івано-Франківську його ім’я стало відомим завдяки оформленню вистави “Оскар і Рожева Пані” режисера Ростислава Держипільського за п’єсою сучасного драматурга Еріка-Еммануеля Шмітта.
В інтерв’ю УП. Культура художник розповів, для чого взявся за оформлення вистави “Оскар і Рожева Пані”, з якими очікуваннями приступив до роботи і що з цього вийшло.
Якось з друзями ми пішли на “Маринованого аристократа” в Молодий театр. Після зайшли десь випити по келиху. І я кажу, що у мене є мрія – оформити сцену. Мовляв, є такий твір Еріка-Еммануеля Шмітта “Оскар і Рожева Пані”, я вже уявляю, як це має бути. У Ірми Вітовської робляться такі очі, як блюдця, і вона каже: “Єрмоленко, ти розумієш, що ти зараз сказав? Це провидіння! Бо в мене є якраз проект, щоб зробити цю виставу”.
І я взявся за це. Головне питання було – зібрати команду. Тому я запросив своїх товаришів, дуже гарних і світлих людей.Ми використовували малюнки Нікіти Тітова. Я робив анімацію, Льоша Березюк – 3D-переходи, ефекти, оживляв картинку, щоб все було об’ємне і рухалося. Тобто, я був більше арт-директором, тим, хто зібрав команду і сказав, що кому робити і на якому фронті.
Насправді, ніхто навіть не знав, як воно має виглядати в кінці, крім мене. Ростислав Держипільський сказав нам: малюйте що хочете. До того ж не було до кінця зрозуміло, що буде по сценарію. Ми отримали його за тиждень. Зустрічалися з Ірмою і вона казала, які будуть ключові сцени. Але багато що все одно було незрозуміло.
Це був реальний живий процес, який склався в один пазл, фактично, в останні миті. До прем’єри лишалося три дні, коли все було домальовано. І спектакль вийшов.
Ілюстрація з оформлення вистави “Оскар і Рожева Пані”. Автор: Нікіта Тітов
Для Нікіти Тітова це була особиста історія. Оскільки він був у складній життєвій ситуації, робота над проектом його “витягувала”, повертала до нормального життя. І в нього вийшло намалювати все зовсім по-дитячому. Під час роботи часто виникали питання, як щось показати. Скажімо, момент, коли Оскар говорить, що він зрозумів, як діє Бог, і що йому дуже важко через обертання Землі.
А ще – як ти покажеш рак? Фіг його знає. Але, працюючи з таким складними темами, тільки й можливо зрозуміти, що воно таке – отой смак життя. Я прочитав твір Шмітта давно, після смерті мами. Описана в такий спосіб тема – це дуже важливо. Це переживання людей, які йдуть на той світ. У нас про це не говорять і не пишуть. Людське життя зараз нічого не варте, на жаль. Ми живемо у вивернутому на зворотну сторону суспільстві. У нас все втратило сенс: дружба, честь, совість. Тільки бабло, бабло, бабло. Ніхто не думає про людські речі.
А тут, коли прочитав “Оскара”, текст мені дуже зайшов. У кінці книжки я по-доброму посміхнувся – коли лишається записка хлопчика про те, що його “має право збудити тільки Бог”.
Ілюстрація з оформлення вистави “Оскар і Рожева Пані”. Автор: Нікіта Тітов
Взагалі, в мене є мрія – з тих всіх дитячих малюнків коли-небудь зробити мультфільм, щоб проект не лишився тільки на сцені. Щоб озвучували ті самі актори. Можливо, навіть без мови, без діалогів, під музику. Ця вистава дуже потрібна для батьків дітей, які хворіють, і для самих хворих, щоб зрозуміти, як справитися з цим жахом, коли тобі розказують, що ти помираєш. Тоді ти розумієш – в принципі, ми всі вмремо, але саме ти помреш скоро.
