Вже ні для кого не є загадкою те, що в Україні, загалом, вже добрих з півроку, як неспокійно. Події майдану та української революції стрімко переросли в міжнаціональний та внутрішньодержавний конфлікт.
«Прихована війна» між Україною та Росією, здебільшого, носить не прогнозований характер, а отже не до кінця дозволяє передбачити можливість проведення тих, чи інших провокацій. Відкритий збройний конфлікт не зовсім «вигідний на руку» імперіалістичній Росії. Саме по цій причині всі дії своїх «спеців» агресор буде спрямовувати на внутрішню дестабілізацію країни.
Отже, Схід і Південь вже «розхитані». Там посіяний сепаратизм та внутрішня ворожнеча. Для більш ефективного втілення сценарію «хаосу в Україні і неспроможності влади впливати на ситуацію», доброзичливцю Путіну, вкрай, необхідна ескалація внутрішніх протистоянь у Центрі та на Заході України. Оскільки для Центру і Києва не має відповідних ідеологічних передумов, щоб «розкрутити» подібний сценарій, «точкою кипіння» буде визначено Західну Україну і зокрема Львів та Івано-Франківськ, які географічно є відомі для більшості країн світу. Не варто забувати також про те, що Путіну потрібен гучний розголос і безпосередня прив’язка до, так званого, «бандерівського регоіну».
Нещодавно, у соціальній мережі «Фейсбук» Генадій Москаль висловив наступну думку з цього приводу: «У Львівську, Івано-Франківську та Тернопільську області під виглядом одиночних туристів, які не викликають підозри в українських прикордонних служб, через КПП в Чернігівській області, а також із території Білорусі, мають заїхати близько тисячі підготовлених російськими спецслужбами осіб, які вільно володіють українською мовою і будуть активними учасниками провокацій. Частина цих осіб уже знаходиться на території України й вишукує контакти з громадськими організаціями та окремими громадянами, котрі за грошову винагороду погодяться взяти участь у масовках. Координатори проведення провокацій із числа досвідчених працівників спецслужби Росії, котрі є вихідцями із західних областей України й розмовляють місцевими діалектами української мови, також уже перебувають на Заході України.»
Крім того, зважаючи на високий рівень організації плану дій і завчасність вироблення стратегії розколу та захоплення України, невиключеною, залишається можливість того, що так звані «політичні туристи» можуть входити, як до складу керівництва краю, так і до складу представників Координаційних центрів, які створені при Радах оборони на місцях.
Оптимальним періодом для здійснення, різного роду, провокацій, терактів або соціальних вибухів є часовий проміжок до якого входить остання декада квітня та початок травня. Саме на цей час припадають дати створення дивізії СС «Галичина», 1 та 9 травня. В рамках сценарію «захисту братнього народу», потенційно, можуть бути розіграні факти побиття «Правим сектором» та місцевою «Самообороною» представників російськомовного населення Західної України. Здебільшого, подібні конфлікти будуть спровоковані, тими ж таки, «політичними туристами» уже за звичним минулорічним сценарієм, коли представники зі Сходу України, ідучи під червоними знаменами, намагались покласти квіти до меморіалу у Львові.
Сам факт можливого проведення терактів, скоріш за все, виключений. Ворогу держави вкрай необхідна громадянська війна в Україні. Саме по цій причині, основним сценарієм «спецоперацій» буде ескалація протистояння між Сходом та Заходом країни, на платформі ідеологічних та суспільно-політичних розбіжностей.
Не до кінця залишається зрозуміла суть діяльності праворадикальних кіл країни. Зокрема, мова йтиме про «Правий сектор» та «Самооборону». Загадкою залишається їхня роль у можливих випадках виникнення провокацій. Постає два запитання: або вони стануть об’єктом провокацій і несвідомо будуть втягнуті у соціальний конфлікт, або вони і є тим самим джерелом провокацій, яке постійно буде переслідувати мету «сіяння розбрату» та послаблення впливів влади і правоохоронних органів на місцях?
