Сьогодні в Україні , напевно, не залишилося жодної людини , хто б не стежив за новинами. Останні місяці привчили нас жити якщо не в стані « підвищеної бойової готовності»
, то , принаймні , в « підвищеної напруженості ». Спочатку грянув Майдан , потім відокремився Крим , тепер бушує південний схід …
Якщо першу хвилю сепаратистських виступів владі вдалося придушити , можна сказати , малою кров’ю , то події останнього тижня демонструють , що другий раз так легко навряд чи вдасться зробити .
У даному контексті досить цікаво подивитися , що ж реально зробив уряд , щоб втихомирити цю неспокійну частину країни.
Економічний блок
Мешканці не тільки Донбасу , але і всієї України від нової влади поки що почули лише про те , що ціни будуть рости , зарплати і пенсії , в кращому , випадку замруть на місці , всіх бюджетників найближчим часом очікує урізання всіх можливих пільг і надбавок , а з травня підвищать тарифи за газ і комуналку . Досить гнітюча перспектива . І всі ці заяви звучать на тлі просто-таки галопуючого зростання курсу долара.
При цьому на південному сході ситуацію посилює реальна можливість сплеску безробіття .
Так , погіршення взаємин з Росією , намір Києва вийти з СНД , а також перспектива активної економічної інтеграції в ЄС загрожують багатьом підприємствам південного сходу втратою промислових зв’язків з і традиційних ринків збуту. Як наслідок , багато заводів і фабрик будуть змушені , зупиниться , або ж істотно скоротити виробництво .
Крім того, донеччани та луганчани бояться зупинки шахт – про необхідність скорочення дотацій для вугільної галузі в кінці березня заявляв прем’єр -міністр Яценюк.
Що уряд пропонує для компенсації таких втрат? В даний час нічого конкретного , окрім хіба що анонсів фінансової допомоги Заходу. Але що від цієї допомоги простому шахтарю ?
Внутрішня політика
Децентралізація влади та передача більшості прав і повноважень у регіони аж до проведення локальних референдумів для вирішення місцевих проблем , але тільки не федералізація – ось , що пропонує Київ . Відповідні зміни повинні бути закріплені в новій Конституції.
Ініціатива дуже правильна і , фактично , спрямована на виконання однієї з головних вимог протестуючих. Але дещо запізніла . Починати говорити про децентралізацію потрібно було набагато раніше. Сьогодні вже немає впевненості , що цей крок дозволить зняти напруженість . Причому це всього лише віддалена перспектива – зміна Основного закону – справа не одного дня і не двох .
Гуманітарна політика
Ще однією болючою темою , яка серед іншого підлила масла у вогонь на південному сході – це питання з приводу статусу російської мови. Після повалення режиму Януковича Верховна Рада одним з перших своїх рішень скасувала раніше прийнятий закон про мови , який суттєво розширював права російської мови. Це не могло не породити чергову хвилю невдоволення в російськомовних регіонах.
І те , що Турчинов так і не затвердив скасування мовного закону , проблему з порядку денного не знімає , і яких-небудь адекватних пропозицій щодо її вирішення влада поки не запропонувала .
силовий блок
Те , з якою легкістю сепаратисти захоплювали будівлі на південному сході , продемонструвало ще одну гостру проблему – не дивлячись на те , що керівники силових відомств були призначені ще наприкінці лютого – нова влада, поки що, так і не змогла вибудувати ефективної роботи силовиків на місцях. А призначення «своїх» голів обласних управлінь СБУ або МВС, в корені, не вирішило проблеми.
Можливо , саме тому для того , щоб хоч якось взяти під контроль ситуацію довелося в терміновому порядку відрядити в східні регіони співробітників з центральної та західної України .
Останнім часом СБУ багато рапортує про виявлення і затримання диверсантів і сепаратистів , але поки це жодним чином не конвертувалося в заспокоєння ситуації.
Держприкордонслужба , у свою чергу , заявляє , що кордон на замку. Але звідки тоді у сепаратистів важке озброєння ? Було завезено заздалегідь? Радник Турчинова з питань оборони , генерал Олександр Кузьмук вважає , що диверсантів завезли в Україну ще за часів Януковича і вони просто чекали «відмазки» . Досить зручне пояснення , чи не так?
Одним словом запитань більше ніж відповідей. Принаймні , поки що.
Найбільш ефективним механізмом впливу для влади і , по всій видимості , найбільш підготовленим для вирішення виниклих проблем сьогодні є армія. Саме Збройні сили повинні стати запорукою успішності антитерористичної операції , яка почалася в ніч з понеділка на вівторок
Ось тільки не варто забувати , що ще вчора Турчинов закликав ООН ввести в країну миротворців. По всій видимості , верховний головнокомандувач знає дещо більше , того , що потрапляє в інформаційний простір…
Безумовно , проводити паралелі між подіями в Києві січня-лютого і нинішніми зіткненнями на Донбасі не цілком коректно. Але що стосується дії центральної влади деякі аналогії наявності.
У випадку з Майданом , влада спочатку ігнорувала протест , потім після сплеску протистояння і невеликих зіткнень пішла на певний поступки , далі пішли активні силові дії , в результаті все закінчилося смертями з обох сторін і падінням режиму.
Нові київські влади теж спочатку не сприймали сепаратистів і навіть не думали йти на переговори з ними. Сьогодні в Донецькій області звучать постріли. Історія повторюється? Можливо ..
