Те , що зараз відбувається на південному сході країни – це внутрішньоукраїнський процес . Відбувається , фактично , те ж саме , що відбувалося з Майданом : внутрішні процеси , плюс підживлення ззовні.
Ми можемо згадати , як Байден ( Джо Байден , американський політик ) телефонував президенту ( Віктору Януковичу) і вимагав вивести силовиків з міста , де на центральній площі стоять озброєні люди. Чим це відрізняється від того , що Сергій Лавров вимагає від нової української влади не застосовувати силу до протестуючих на південному сході ?
Та, ситуація , яка сьогодні склалася , показує слабкість нової української влади , від якої зараз всі сили чогось вимагають . Жителі південно – сходу , вони ж дивляться телевізор , вони бачать , як у Києві бойовики розганяють з’їзд суддів , як з’являються повідомлення , що у Львові захопили прокуратуру і інше, інше. Таким чином , в центрі і на заході люди якимось чином висловлюють своє невдоволення.
Таке ж невдоволення у своїх формах висловлюють громадяни на південному сході . При цьому варто розуміти , що опозиція , яка прийшла до влади , багато в чому єдина з попередньою владою – це єдина політична еліта з єдиною політичною культурою , і, до речі , із загальною політичною історією.
Не дивно , що вони діють точно так само , як і їх попередники і допускають ті ж помилки : спочатку не звертати уваги на протести – чекати , що все само собою заспокоїться , потім , не вступаючи в переговори , застосовувати силові точкові заходи і тим самим ситуацію заганяти в кут. Такі дії , як і минулого разу , можуть дуже погано закінчитися . Сьогодні потрібні переговори. Якщо буде мова ультиматумів – буде кров і жертви.
