Так звану “трилінку” на сучасній вулиці Лесі Українки та площі Міцкевича встановили перед Другою світовою війною.
Знахідку комунальники планують використати в майбутньому пр ремонті інших франківських вулиць. Про це у соцмережі Facebook повідомив диреткор департаменту житлового, комунального господарства та благоустрою Михайло Смушак.
“Під шаром асфальту і гравію на вулицях Лесі Українки та Міцкевича виявили історичну трилінку. Наразі невідомо який її стан і кількість. Але, однозначно, на відміну від попередників, які її закатали асфальтом, ми збережемо дану бруківку і використаємо. Чи на цих же вулицях чи на тій же Станіславській чи Тринітарській. Це, звісно, ускладнює виконання ремонтних робіт, оскільки в проекті не було передбачено знахідки трилінки, але з іншого боку – така знахідка є досить цінною і неодмінно додасть історичного шарму центральній частині нашого міста”, – написав Михайло Смушак.
Трилінка — бетонна плита для доріг і пішохідних доріжок у формі правильного шестикутника, також відома як “шашка Трилінського”. Цю бетонну плитку для доріг і пішохідних доріжок у формі правильного шестикутника на початку 1930-х років винайшов польський інженер комунікацій Владислав Трилінський.
Згідно патенту, шестикутні бетонні плитки трилінки виготовлялися з бетону і каменю. Мали такі розміри: ширина – 35 см, довжина бокової стінки – 20 см, висота – 15 см, або 12 см чи 8 см. Вага трилінки висотою 15 см складала 35-37 кг. Спочатку її передбачали для мощення автостоянок та тимчасових доріг. Як довела історія, тимчасові дороги з трилінки здатні служити понад 80 років. Основною перевагою трилінки була простота виробництва, за рахунок різноманітного, на місцевому ринку, каменю. Трилінка легко укладалась і гарантувалась довговічність її поверхні в процесі експлуатації.
