Останнім часом Івано-Франківськ стає все більше схожим на своєрідну кузню талантів, на такий собі стартовий майданчик для талановитої молоді.
Насиченість Станиславова різноманітнами рухами, субкультурами та поглядами створює хороші умови для успішного розвитку музичних гуртів.
Одним із таких талантів є «Патроничі» – гурт, який стрімко набирає популярності на Прикарпатті.
Група була створена у 2010 році в Крихівцях, шістьма молодими хлопцями. В 2012-му «Патроничі» пережили кадрові зміни, а вже через рік – взялися за підготовку до випуску дебютного альбому під красномовною назвою «Поки молоді», який був презентований зовсім нещодавно.
Більше про все це журналісти Франківчан поспілкувались із фронтменом гурту Андрієм Гриньківим.
Перш за все хочу привітати Вас із випуском дебютного альбому! На презентації не було де яблуку впасти – під час концерту було продано близько 100 дисків. Які у вас враження після такого фурору?
Дякую! Враження тільки позитивні, атфосфера на презентації була просто нейомовірна. Люди співали, танцювали і стрибали разом з нами від першої і до останьої пісні. Для нас це найкращий показник того, що ми рухаємось у правильному напрямку.
Назва альбому «Поки молоді» – чому саме так? Яка тематика платівки? Як пройшов процес запису в студії, які були перешкоди? Чи не виникало у гурту думки, що щось може не вийти?
Ми з хлопцями швидко зійшлися на назві “Поки молоді”, адже вона найкраще відображає нашу творчість на даному етапі, і є дуже символічною, так як жодному учасинку гурту немає й 20 років. Цією платівкою ми ставимо першу серойзну точку відліку своєї музичної діяльності. Тематика пісень дуже різна, на ній Ви знайдете як швидкі та веселі композиції, так і повільні ліричні балади. Записували платівку впродовж року – на студії “55 Records”. Звісно, при записі було багато різних робочих моментів, але найбільшою перешкодою напевно був мій перелом руки, так як через це частиину гітарних партій були змушені записувати в самому кінці. Думки, що щось може не вийти, ми зразу відганяли від себе. Все робилося з позитивом і оптимізмом.
Хто автор пісень гурту? Що його надихає?
Я пишу тексти, більшість музики робимо з хлопцями на репетиціях. Одного рецепту написання хорошої пісні не має, кожного разу це новий підхід. Також ми граємо пісні нашого друга, поета, музиканата і просто хорошої людини Семанишина Тараса (“Заплакана щаслива”, “Залишайся”).
Розкажи якусь особливу історію, або момент, що трапився під час створення альбому. Коротко опиши один робочий день на студії.
Найбільше запам’ятався запис пісні “Прапори”. Ми довго шукали потрібний музичний супровід, і врешті-решт зупинилися на сопілці. Саме вона найкраще підкреслювала настрій композиції. Пізніше ми додали в пісню уривки із аудіо-запису вистави «Нація», яку виконали актори Івано-Франківського обласного драматичного театру, і молитви, які самі ж і записали. Результат нас насправді вразив… Дотепер при прослуховуванні цієї пісні мені йдуть мурашки по шкірі.
Не менш цікаво було спостерігати й за записом дримби на пісню “Дівчина із перцем” – для нас це було справжнім експериментом, адже до тепер ми ніколи не використовували цей цікавий інструмент.
Робочий день в студії залежить від того, на якому етапі пребуває запис. Наприклад, коли ми писали інструменти, то мало не ночували на студії. (Сміється)
Коли записували вокал – робота тривала не більше 2 годин, так як голос має здатність втомлюватися.
Зведення і мастерінг – це взагалі дуже делікатні речі, які вимагають багато часу і зосередженості.
Хто в «Патроничах» «душа компанії»? Чи є у Вас хтось один, хто стабільно піднімає настрій та веселить?
Ну найвеселіші учасники нашого гурту це Антошків Андрій і Мирослав Марків. Ці хлопці завжди вміють підняти настрій і розрядити своїми жартами будь яку ситуацію. Коли ми записували відеоролики пред виходом альбому, МИрослав не раз тішив нас своїми приколами, побачити ці ролики Ви можете на нашому офіційному Youtube каналі.
І конкретно про «Патроничі» – коли зародилась ідея створення гурту і чому саме така назва?
Ідея створити гурт появилася у 2010 році в Малика Івана Петровича(Патрона). Він і зібрав навколо себе осередок дітей, які мали бажання спробувати себе в музиці. На щастя тими дітьми виявилився ми))). Ось так і почалася історія гурту Патроничі. А назва це похідне від “Патрон” – саме так між собою ми називали Івана Петровича.
Розкажи щось про співпрацю з «Флітами» і конкретно з Андрієм Марківим?
Ми виростали на піснях гурту “Фліт” тому дуже раді, що маємо можливість співпацювати з Андрієм Марківом. Андрій допомагає нам в реалізації всіх наших ідей, підтримує усі наші починання, і просто дає мудрі поради, так як має великий досвід роботи у музичні сфері.
Чи плануєте Ви зняти кліп на одну з пісень в альбомі?
Так, плануємо. Зараз розглядаємо декілька пісень на які можна було б зняти кліп . Для нас важливо щоб наша перша відеоробота була оригінальна, цікава і якісна.
Питання конкретно до тебе – в який момент у свому житті ти вирішив, що станеш рок-музикантом? Що тебе на це надихнуло?
Пам’ятаю як в років 14 – 15 я подивився відеозапис концерту Бітлз на стадіоні Шеа. Для мене, тоді ще заангажованого естрадними концертами по телевізору, це був просто шок. Я побачив музику зовсім з іншого боку. Музика і поведінка “ліверпульської четвірки” – була жива, емоційна і драйвова, вона просто зривала дах. От тоді я й зрозумів, ким я хочу бути і яку музику грати.
Які плани в гурту на найближче майбутнє?
Як то кажуть “Не словом – а ділом”.
Ми не любимо розказувати про ідеї і плани, ми любимо втіювати їх в життя.
Слідкуйте за нашим сайтом Patronychi.com.ua і Ви завжди будете в курсі життя гурту “Патроничі”.
Склад гурту:
Андрій Гриньків = Вокал, гітара, тексти
Роман Хом’як = Гітара (бек- вокал)
Мирослав Марків = Бас – гітара
Володя Пасєка = Саксофон (бек- вокал)
Андрій Антошків = Акордеон
Тарас Данів = Барабани
{gallery}patron{/gallery}
