У одному галицькому селі у довоєнний час жили два брати. Один був переконаним націоналістом, другий – комуністом.
Один пішов в ОУН, другий – в КПЗУ. Прийшла радянська влада. Один пішов у ліс із гвинтівкою, другий – колгосп організовував. Один потрапив у Сибір, інший же не добився жодних посад – став колгоспним їздовим. За деякий час повертається з Сибіру націоналіст, і його ставлять головою колгоспу. Другий брат їде в райком партії пожалітися на несправедливість – мовляв, як же так? Я стільки сил віддав справі Маркса-Енгельса-Леніна, а досі працюю їздовим, а мій брат-націоналіст – голова колгоспу!
Високе районне начальство взяло дві особові справи:
– Ну дивіться. Як же ви можете займати керівні посади, коли ваш брат – бандит?
– Але ж мого брата призначили головою колгоспу!!!
– Звісно. У нього все чисто. Його брат – комуніст!
