Стабілізація по-українськи

Ще від самого початку року, як розпочалися кризові державотворчі процеси, нашу країну не покидає страх та динамічна тенденція зростання курсу іноземних валют і зокрема...

Ще від самого початку року, як розпочалися кризові державотворчі процеси, нашу країну не покидає страх та динамічна тенденція зростання курсу іноземних валют і зокрема доларової грошової одиниці.

 

Впродовж останнього  півріччя ми все частіше чуємо від влади нічим необґрунтовані обіцянки з приводу стримування стрімкого падіння гривні на міжнародному валютному ринку. Як не прикро, але всі дії Уряду та Нацбанку, які спрямовувались на стабілізацію курсу долара по дивній закономірності призводили лишень до його подорожчання. Не потрібно бути «сильним» економістом для того, щоб зрозуміти, що всі кроки влади у грошовому питанні спрямовані на те, щоб лихварським способом заробити на своєму ж таки народі. Хороші основи такого підходу були закладені ще за часів Ющенка  та Стельмаха, коли вся країна заплатила високу ціну власними грошима за катастрофічні помилки влади в період світової економічної кризи. В ті часи все відбувалось значно простіше: в одну мить курс долара виріс вдвічі і це в той момент, коли кожен другий в Україні був учасником доларового кредитування.

Сьогодні у нас все відбувається по-новому: Уряд і Нацбанк по всіх медіа ресурсах кричать про запровадження необхідних та «ефективних» заходів по стабілізації валютного курсу. Блюзнірство цих меседжів полягає в тому, що всі ці кроки замість того, щоб зміцнювати гривню, створюють доларовий ажіотаж. Банальна логіка: влада обмежує продаж долара і «свято» вірить в те, що якраз це і призведе до його падіння. Нонсенс і нагла брехня. Чим більше Уряд буде вводити обмежень, тим більше буде ажіотажу довкола іноземних валют і паніки серед населення. Ми кожен день чуємо, про зловживання на валютному ринку. Але скажіть будь ласка, а чи не сам державний регулятор винен у таких наслідках. В той час, коли банки більш менш дотримуються загальнонаціонального курсу, в тих же приватних пунктах обміну відбувається абсолютно своє незалежне життя, де курс долара, чи євро вищий на 2 або й 3 гривні від курсу Нацбанку. Ви запитаєте: «Так в чому ж проблема? Чому б не купляти валюту там, де вона значно дешевша?» Ось саме тут і криється потаємна відповідь на наше запитання. Як виявляється, у банків курс валют нижчий, проте самої валюти на продаж нема, не зважаючи на те, що шухлядки касирів добротно наповнені іноземними купюрами.

Однак і це ще не все. За останній тиждень ми стали свідками унікальної стабілізації курсу долара і його втримання на позначці 13,00. Не для кого не секрет, що на даний момент в Україні відбуваються вибори і цілком зрозуміло, що саме владі так гостро необхідно створити завуальоване відчуття стабільності та «економічного зростання». За вказівкою головнокомандувача вся його свита чітко зреагувала: долар стрімко спустився з позначки 15 гривень і твердо зупинився на 13. Здавалося б фантастика. Невже нарешті Нацбанк найшов справжній комплекс ефективних дій, який призвів до зміцнення гривні. Але вибачте, «не тут то було». Як виявилось на практиці, куди б ви не подались, чи до кантора, чи в банк – ви ніде не знайде долар, хоча все і по-чесному: його продажна вартість становить дійсно 13 гривен.

Отже будьте пильні, оскільки день виборів уже не за горами, а часи «економічного дива» можуть раптово закінчитись.

Категорії
Економіка
Немає кометарів

Залишити коментар

*

*

Новини
Loading...