В Альбомі розміщено світлини людей похилого віку. Всі вони є учасниками проекту “Stay” та чекають “онуків”, які мають час та бажання замінити самотність на спілкування чи прогулянку.
У мережі оприлюднили світлини жителів Геріатричного, які чекають «онуків».
Зустрічі організовуються на годину, 1 раз в тиждень, якщо ваше серце підказує, що саме цей дідусь/бабуся ваші, тоді потрібно:
1. Написати під фото: Маю намір бути “онуком”(ою)!
2. Заповнити форму. Надіслати в ОП координатор онуків Любов Венгренюк (Lyubov Vengrenyuk)
3. Розпочати відвідувати свою бабусю/дідуся
4. За бажанням під фото залишити свої світлини, враження від зустрічей)
Всього в Пансіонаті більше ніж 100 стареньких, які будуть учасниками проекту “STAY”, поступово будуть додавати всіх.
Також буде створений окремий Альбом “Діти”(ті хто після інтернату проживає в Геріатричному) – буде нагода стати братом/сестрою/другом!
Детальніше про дідусів і бабусь можна прочитати за посиланням .
Марія Бурс
Я б дуже хотіла, хоч деколи, з’їсти домашньої зупки
Марія Бурс народилася 25 січня 1934 року. Жінка родом із Калуша, а в геріатричному пансіонаті живе порівняно недавно, лише третій місяць. Розповідає, як їй стало погано, пішла до лікаря. Саме він і порадив переїхати «в санаторій», так Марія називає пансіонат.
Жінка бідкається:
«А я не дуже хотіла їхати, бо не знала, що то таке, той санаторій. Скучно мені, дуже-дуже скучно… До мене раз приходили гості, але я їх нічим не гостила, бо не маю чим».
Запитують її про потенційних «онуків», якими б вони мали бути, чим би могли спільно зайнятися з нею.
Марія одразу відповідає:
«Ми пішли би на прогулянку, Сама я боюся ходити, бо падаю, ноги уже відказують і все думаю: як упаду десь, то ніхто мене й не знайде. То я би дуже хотіла, аби хтось приходив сюди і йшов зі мною гуляти.А ще, добре би було, аби мені привозили деколи зупки. Тут варять, але я б дуже хотіла домашньої, бо що домашнє – то зовсім інше на смак, інше на запах. Та й більше нічого не хочу».
Дон Жуан
Ім‘я: Лисенко Євгеній Іванович
Вік: 69р (7.03.1949)
Професія: маляр
Сімейний стан: вдівець, має 3 дітей
Гасло: «Жінок любив! Пиячив! Гуляв! Жив!»
Характеристика: небалакучий, але почуття гумору не втрачає.
Історія життя:
-Що я буду розказувати Вам? Жінок любив! Пиячив! Гуляв! Жив! Отак і проминуло усе життя…
Народився у Станіславові. Мав дружину, вона працювала лікарем!- гордо промовив. Мали ми 3 дітей, і що?-опускає сумні очі вниз, та я встигла вже побачити сльози, що заблищали в очах.
-Як довго Ви перебуваєте в геріатричному пансіонаті?-намагаюся якось перевести розмову.
-Я вже рік тут. Після того, як померла дружина, прийшов сюди, бо самому бути не хочеться.
-Але Вас, мабуть, відвідують діти, онуки?
-Відвідували… Деколи… Діти- в Іспанії, а онуки…-зітхає сумно.
-Ех!…Хочеться додому! Погулять! Ви знаєте, а я б навіть ще раз одружився!- намагається жартувати.- Мені тут не зле, бо, хто хоче, той сам собі забавку знайде…Але які тут можуть бути інтереси? Телевізор, шахи… А вдома все таки краще! На волю хочеться!..
Читайте також: Перша “онучка” в геріатричному пансіонаті. Франківців запрошують відвідувати самотніх людей. ФОТО
