Успішними реформи роблять конкретні громади, їхні очільники, службовці виконавчих комітетів місцевих рад, зрештою, громадяни, які проживають у таких громадах.
Про це красномовно свідчать і результати чергового Конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2018 року, який успішно реалізовується в Україні з 2012-го року за унікальною методологією Ради Європи. До безцінної скарбнички національного досвіду, яка склалася за цей час, додалося ще майже дві сотні новацій, 34 з яких, пройшовши найприскіпливіший відбір авторитетної конкурсної комісії, стали фіналістами згаданого творчого змагання, йдеться на сайті АМУ.
Переможці Конкурсу нагороджені відзнаками і дипломами, отримали від чинного уряду унікальну можливість презентувати свої напрацювання в столиці на найвищому рівні, а згодом завдяки Раді Європи ще й матимуть нагоду порівняти власні здобутки із досягненнями своїх зарубіжних колег під час навчальної поїздки до однієї з країн – членів Ради Європи.
Водночас Програма Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» та Мінрегіон запропонували цьогорічним переможцям і номінантам наступних Практик новий формат якомога швидшого і масштабнішого поширення їхнього досвіду через електронну «Галерею інновацій, що змінюють Україну», яку ми започатковуємо на нашому сайті.
Йдеться не про стислий сухий опис практики-переможниці, а небайдужу публіцистичну розповідь про народження ідеї, середовище, в якому вона розвивалася, професійні секрети її розробників, родзинки їхнього успішного врядування та ефективного управління в своїй громаді, – сільській, селищній чи міській, в районі чи області.
Розповідь 1
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА МІСЬКА РАДА. ПРАКТИКА «РОЗУМНИЙ ТУРИЗМ (SMART TOURISM)»
Перше місце в Конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» 2018 року за темою «Практики розвитку, засновані на власних стратегіях і ресурсах»
Welcоme to Івано-Франківськ! Не пошкодуєте!
На початку третього тисячоліття в центрі старовинного Станіславова, який більшість з нас переважно застали вже під іменем Великого Каменяра, урочисто відкрили першу в країні, принаймні з-поміж обласних центрів, пішохідну вулицю, яка до того була проїжджою.
Ми, столичні гості крокували новенькою бруківкою, щоправда, в супроводі тодішнього міського голови, і місцевий люд усміхався нам, як найближчим родичам. Усі віталися один з одним і тішилися, немов на свято.
Обабіч дороги, яка тоді вже стала зручною і широкою алеєю, сонячними зайчиками виблискували чистенькі вітрини крамниць, щонайменше чотири з яких виявилися … книгарнями. Мимохіть замилувалися побаченим: на фронтоні «білого дому», (так зазвичай називають у провінції однотипні адміністративні споруди, що лишилися від минулої епохи), яскраво сяяв велетенський Герб. «Не повірите, – притишено мовив очільник міста, – тризуб виготовлений із щирого золота. Знаю мецената цього дорогоцінного подарунка рідному краю, проте, вибачте, назвати не можу…».
Затяті патріоти
Так-от, з того часу, про який йшлося вище, чимало води збігло. А Франкове місто стало ще кращим, чистішим, ошатнішим. Подорослішала його громада, ефективнішою стала обрана нею влада. І хоча очільники час від часу змінюються, кожен новообраний голова передовсім відкриває на моніторі стратегію розвитку міста, розроблену попередниками (а незайве нагадати, що тутешні муніципали приступили до стратегічного планування одними з перших в країні), додає свої напрацювання і береться до роботи.
Тому інституційна пам’ять в кабінетах міської ратуші вже впродовж майже двох десятиліть залишається сталою, безперервною. Вона незмінно ґрунтується на здоровому патріотизмі, коли любов і шана до минулого поєднується з нестримним бажанням зробити те, що любиш понад усе (як-от, своє місто, а отже, і країну), кращим, доступнішим, зручнішим. І, звісна річ, користуєшся задля цього сучасними методами як-от: інновації, інвестори, нові комунікації, передові комп’ютерні технології, впровадження кращого досвіду в управлінні, соціальній сфері, економіці, житлово-комунальному секторі, освіті тощо.
Цього року Івано-Франківська міська рада виборола ще одну із чотирьох найпрестижніших відзнак європейських міст – Приз Європи (три вона вже має!). Це не перша і, сподіваємося, не остання нагорода міської громади та обраної нею влади, якою відзначають за високий рівень місцевого управління, новаторство в реалізації міських програм і стратегій, відданість європейським цінностям.
Не один раз перемагали франківці й у загальноукраїнських конкурсах, зокрема такому популярному як щорічне творче змагання вітчизняних місцевих рад – «Кращі практики місцевого самоврядування».
Показово, кажуть високопосадовці Ради Європи, яка виступає партнером Мінрегіону в згаданому конкурсі, що муніципальні службовці з Івано-Франківської міськради ні на йоту не вражені «зірковою хворобою» і однаково відповідально підходять до будь-якої справи.
Йдеться не лише про професійну вихованість, а передусім розуміння, що участь у різноманітних вітчизняних чи міжнародних заходах – конкурсах, програмах, конференціях, семінарах – це не марнотратство чи зайвий клопіт, а новий досвід, налагодження контактів, шлях до взаємовигідного співробітництва. А кожна, бодай найменша перемога ще й реалістична оцінка діяльності лідера громади та його команди.
Чому туризм? Бо розумний!
На жаль, чимало наших співвітчизників, зокрема й окремих управлінців ще й досі недооцінюють туризм як важливий і перспективний сектор економіки та бюджетних надходжень. А дехто наївно сподівається, що гостей у їхньому місті чи селищі побільшає, коли вздовж дороги поставити кілька банерів, чи заплатити великі гроші за рекламний телевізійний ролик. Цього замало, кажуть у Івано-Франківській міськраді.
І пояснюють: їхня громада, більшість якої вже встигла побачити світ, переконалася на власному досвіді: туриста треба любити. Зокрема і за те, що він охоче залишає свої кревні гривні, євро, долари в місцевих ресторанах, готелях, магазинах, любить фотографуватися на тлі старенької церкви та ще й зазвичай везе додому торбу унікальних виробів місцевих ковалів, вишивальниць, ткаль. Організаторам туристичного бізнесу треба лише ненав’язливо і тактично допомогти гостям задовольнити свої бажання. Івано-франківці це зрозуміли першими з-поміж окремих своїх сусідів і, як виявилося, не прорахувалися.
А яка любов без поваги? Саме про повагу до подорожувальників красномовно свідчить остання на часі новація міської ради – розробка та реалізація практики «Розумний туризм (Smart Tourism)».
Йдеться про комплексний проект, у ході якого створено унікальний мобільний додаток «Відвідай Івано-Франківськ» – безкоштовний електронний путівник містом, своєрідний кишеньковий гід, який вже майже рік слугує зручною опцією для туристів і городян. Він надає інформацію про туристичні маршрути і об’єкти, транспортну систему міста, готелі, ресторани, сувенірні крамниці та розважальні заклади.
З допомогою додатку можна вибирати котрусь туристичну принаду, отримати про неї повну інформацію, побачити її на фото, сформувати маршрут – пішки, велосипедом, власним авто чи громадським транспортом. Діє функція «Поруч зі мною» – при підході користувача до об’єкту включається відповідний сигнал і текст (для цього на будівлях вже розмішено 20 передавачів (маячки). Затим на екрані з’являється інформація про об’єкт – споруду, пам’ятник, музей (загалом їх 71). Далі можна прослухати аудіо-тур обраною мовою (українською, англійською, німецькою, польською), ще й дізнатися про найголовніші місцеві новини. Зручно, чи не так?
Причім додаток корисний і для місцевих жителів, бо не лише ретранслює важливі новини суспільного життя, розповідає про культурні події, повідомляє про ухвалені міськрадою рішення, а й докладно повідомляє про адміністративні послуги, які надає ЦНАП, аж до інформації, чия зараз черга заходити до того чи того спеціаліста Центру надання адміністративних послуг, каже автор практики Андрій Чайківський.
Згаданий проект (а його загальна вартість – 1 523 027,00 грн, з яких левова частка – 1 117 027 грн – власні внески міста) включає також виготовлення ще низки проморційних матеріалів, а також створення сучасного зручного публічного простору. Це так званий «кишеньковий парк» – доступний для городян і гостей міста простір на невеликій ділянці в центральній частині міста, наповнений оригінальними деталями і елементами, які, за задумом авторів, урізноманітнюють міський пейзаж та приваблюють відвідувачів.
Хтось може іронічно посміхнутися, мовляв, і що тут такого нового? Та багатьом вже сподобалося робити селфі поблизу встановлених тут екологічно-дружних елементів вуличних меблів – популярного атрибуту в сучасній світовій урбаністиці. Багато хто тішиться, що серед кам’яниць у центрі з’явилося ще кільканадцять нових дерев і кущів, а на клумбі зацвіли ніжні квіти. Тут можна відпочити, почитати книгу і навіть засмагнути на маленькій галявинці – інтелегентно, по-європейськи.
Уперта статистика свідчить: туризм, коли до нього підходити з розумом, нагадує курку, яка несе золоті яйця. Нині Івано-Франківськ щороку відвідують майже 830 тисяч (а власне жителів міста 254,9 тис. осіб) українських громадян з різних регіонів нашої держави та іноземних туристів – з Польщі, Італії, США, Великої Британії, Франції тощо. І кількість їх постійно зростає.
Тож закономірно, що розвиток туристичної сфери був, є і залишатиметься однією з провідних цілей Стратегії розвитку міста до 2028 року. А практика, про яку йшлося вище, посіла перше місце в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2018 році і гідно представлятиме столицю Прикарпаття в нашій новій рубриці – «Галерея інновацій, що змінюють Україну».
Читайте також: Твір прикарпатського письменника надрукувало американське видавництво
