Прощена неділя – це той день, коли люди мають забути всі образи, налагодити стосунки з рідними та близькими. І нема різниці дорослі це чи діти – всі повинні залагодити конфлікти.
Голова Комісії у справах родини Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ о. Юрій Прилепський, розповів для читачів Правди.іф. що означає неділя прощення та хто і у кого має просити пробачення.
«Для нас, християн східного обряду,11-го березня настає Великий піст. Що таке піст? – Це покаяння та стриманість від гріхів. Покаяння – це перепрошення. І тут постає питання: перепрошення кого? Згідно декалогу ми перепрошуємо Бога і людину. Якщо говорити про людей, то тут ми маємо на увазі родичів, друзів, знайомих та колег. Наше перепрошення рідних, близьких та Бога є таким собі очищенням», – каже о. Юрій.
Сам чин перепрошення є надзвичайно прекрасним та зворушливим. Неділя прощення літургічно відбувається на усіх наших парафіях. Адже парафія це також родина, адже щонеділі чи свята люди разом моляться, ділять Господню трапезу, а після Літургії спілкуються. Якраз у неділю, перед початком Великого посту, після вечірні починаємо піст з перепрошення. Дуже гарно коли духовні особи перепрошують всіх людей, а люди перепрошують священика. Для цього навіть є чітко установлена ціла процедурна практика як правильно це робити.
Священик кланяється до землі людям та навколішках говорить: «Простіть мені, брати і сестри, якщо я через забуття чи недбайливість не сповнив усіх своїх обов’язків супроти вас. Простіть, брати і сестри, мені та всім моїм співбратам у священстві за все, чим ми прогрішились проти вас». А люди відповідають: «Бог нехай простить і помилує вас, чесний отче, і ми вам прощаємо». Потім священик встає з колін. Люди кланяються до землі священикові та навколішки мовлять: «Благословіть, чесний отче, і простіть нам, грішним, чим згрішили ми в цей день та по всі дні життя нашого словом, ділом, думкою і всіма почуттями нашими». А священик відповідає: «Благодаттю Своєю Бог нехай простить всі гріхи ваші і помилує вас, і я вам прощаю». Після цього люди підходять і цілують хрест у руках священика, а потім перепрошують один одного.
«Насправді перепрошення то є щось велике. Ми коли чинимо якесь зло чи шкоду, то робимо це не задумуючись, а от визнати свою провину важко і тут не так сміливість як гордість відіграє важливу роль. Тож час посту – добра нагода також до впокорення. Це вбивання свого «я» та егоїзму. Хочу наголосити, що християнин повинен мати сміливість кожного дня впродовж року перепрошувати за свої провини. Жодне перепрошення у вигляді смс чи чогось подібного не може замінити особистої розмови віч-на-віч. Люди, які справді хочуть перепроситися повинні зустрітися, подати руку і обняти один одного. Якщо людини немає поруч, то варто подзвонити по телефону, щоб бодай почути голос. Якщо ми говоримо про людей, то смс-повідомлення написати простіше, але Богові смс не напишеш. Тому перепросити Бога ми маємо через Тайну сповіді», – наголошує священик.
Читайте також: У Франківську планують звести церкву при військовій частині. ВІДЕО
