Це казка про те, як можна без чаклунства творити чудеса. Наприклад, при середньостатистичній зарплаті купити собі яхту, або перетворити Івано- Франківський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ центр. Сідайте зручніше і слухайте…
Жив собі…
…чоловічок, працював доцентом на кафедрі хірургії, захистив кандидатську дисертацію, став кандидатом медичних наук, був хірургом у лікарні швидкої медичної допомоги. І тут посипалися на нього міжнародні регалії: дійсний член ESTES (Європейського Товариства Травми і Невідкладної Хірургії), дійсний член Європейської асоціації медицини невідкладних станів, дійсний член Польського Товариства медицини порятунку.
Пересічна людина запитає мене: що ж тут дивного? Працював чоловік у поті лиця свого… Усе б воно нічого, якби до цих регалій не посипалися на цього чоловічка ще й нові посади та нові матеріальні блага. Та ще й у часи, коли більшість викладачів та лікарів затягували паски через любов до свого народу царя Януковича… Хоча для справедливості треба зауважити, що й до царювання цього «проффесора» жилося Похмурському не гірше. Ще за молодих років тоді ще просто Володя умів робити правильні ставки. Тому й в одруженні не схибив: вийшла за нього не проста селянка, а донька відомого у цьому краї поміщика – сидів він у своїй нафтогазовій вотчині за всіх царів. Усіх завжди влаштовував. То ж зажили ці молодята під крилом князя, як у Бога за пазухою: ось вам і робота, і посада, і звання…
Але…
…прийшов час, і Володя Похмурський, зачитавшись якось на ніч Казкою про Золоту Рибку, вирішив: «Не хочу бути звичайним доцентом Володею Похмурським, а хочу стати Володарем чогось незвичайного!». Де б знайти Золоту Рибку? Але він був хлопцем фартовим, тому знайшов. На ранок прийшов до свого тестя і з порога заявив, мовляв, вам уже недовго залишилося керувати вотчиною, зробіть мене теж якимось володарем чогось: «Ви ж можете!». Можливо, при цьому Володя пустив сльозу чи тупнув ногою, – не знаємо, але тесть йому не відмовив.
І ось…
… у травні 2012 року у князівстві створили центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Звичайно ж керувати цим центром доручили Володі Похмурському. Після чого він став Володимиром Васильовичем. Яким чином поміщик уламав царя Януковича, ніхто не знає. Ну, вмів він це робити… Ніхто з керівників великого князівства краю не поцікавився, чи має новий князьок хоча б курси з організації таких справ, чи хоча б практичні навики у цій сфері. Дивилися на нового князька, як зачаровані. А може, дійсно зачаровані?
Почалося князювання…
Володя рулив міні-князівством як умів. Не знаємо, що він робив для своїх підлеглих. Напевно, нічого, бо ті й далі жили, як усі в князівстві: від зарплати до зарплати. А от Володя мав чим похвалитися. І постійно хвалився: то дорогим автомобілем, то новою яхтою, то мотоциклом за 70 тис. євро. Його підопічні лиш дивувалися: уміє ж людина жити. Тут не знаєш, як прогодувати своїх дітей, а він з невеликої зарплати вміє відкласти собі на яхти-автомобілі. Ну чисті чудеса!
А він дійсно чудив
Бо інакше, як пояснити, що ніхто з прокуратури не поцікавився тим, з чого живе на широку ногу цей князьок? Можливо, економить для себе… на бюджетних коштах? Насправді економив Вова так: три місяці працівникам центру екстреної медичної допомоги недоплачували понад 40 % обов’язкових виплат. Напевно, князьок вирішив: якщо вони можуть виживати при мінімальних зарплатах, то й без цих коштів проживуть. Як ви вже зрозуміли, князьок не дуже переймався своїми підопічними. Два роки вони працювали на цього баригу навіть без посадових інструкцій та колективного договору з працівниками. А ще він, як гросмейстер, поділив працівників на білих і чорних: навчання з надання невідкладної медичної допомоги проводилося тільки для “білих”, і тільки їм світило потрапити у дамки. «Чорні» ж підпадали під репресії, догани, звільнення, нецензурні висловлювання. Бо, як любив висловлюватися Похмурський: «Я так сказав», чи «Демократія закінчилася». Ні для кого не секрет, що, отримавши мільйони від держави, Похмурський закуповує м’який інвентар та побутову техніку на секонд-хенді. Але так на яхту не назбираєш. Володя Похмурський ніколи не шкодував державних коштів. У той момент, коли царство перебувало в стані війни з сусідньою державою, тому економило кошти на чому могло, князьок Похмурський роз’їжджав по закордонах, конференціях з залученням іноземців, неодноразово відвідував столицю, приймав на роботу без нагальної потреби. А ще купив легковий автомобіль “Пежо” за 200000 грн. для власних потреб. І це все за державні кошти, замість того, щоб придбати м’який та твердий інвентар, дефібрилятори, ЕКГ-апарати, ноші, якісний радіозвязок (а не мобільні телефони).
Весною 2014 року Похмурський, без проведення тендеру, закупив GPRS- навігатори, на що потратив 900000 бюджетних гривень. GPRS встановлювала чернівецька фірма. Напевно місцевим спеціалістам наш князьок не довіряє. А ще жодна контролююча структура не зацікавилася таким важливим порушенням: центр не має ліцензії на використання сильнодіючих середників (що, до речі, є грубим порушенням), а це означає, що люди через відсутність ліків або недоотримують медичну допомогу згідно стандартів, або цю допомогу надають протизаконно, не маючи на це дозволу. Ніхто не цікавився, а Вова князював…
І докнязювався…
…до того, що не терпів жодної критики на свою адресу. Він не зміг пробачити народному депутату Руслану Марцінківу критики його бездарного князювання. І у серпні 2013 року він кинувся в бій з відкритим листом: «Молодець! Відстояв медицину Івано-Франківська! Герой! Захисник знедолених! Ріденькі оплески… Наслідок безвідповідальних заяв борця з реформами в медицині в окремо взятому Прикарпатті передбачуваний: – єдина область в Україні, де через містечкові (і не тільки) амбіції місцевих очільників, не розпочата робота зі створення інфраструктури системи екстреної медичної допомоги, приречена й в подальшому пасти задніх й ховати своїх місцевих українців-патріотів під сумнівні оправдання «все в руках божих». Не роблячи спроби їх врятувати, цих людей, яких й без того щодень меншає… Єдина область, яка, незважаючи на титанічний річний труд значної кількості спеціалістів, майже не зрушилася з місця. Яка не має жодного!!! автомобіля швидкої допомоги, який відповідає сучасним стандартам, і має усі шанси не отримати нічого!!! з державних закупівель. (Для інформації – минулого тижня президент підписав зміни до бюджету – 992 млн.грн. для придбання автомобілів швидкої допомоги, бюджет нацпроекту «Вчасна допомога» – 300 млн.грн. для створення системи єдиної диспетчерської служби).
Нам цього не треба – «ми самі з вусами»! Списуючи все на «злочинні реформи злочинної влади», забуваючи, що медичні реформи в галузі екстреної допомоги декларували і комуніст Кравчук, і есдек Кучма, і демократ Ющенко, і теперішній президент. Тому що є речі очевидні, які не потребують підтвердження власним досвідом у кожному окремому селі-містечку. Так живе увесь світ. Але ж ні – у нас є своя, незалежна ні від чого, місцева медицина! Ми ж у неї вклали гроші! Свої, кровні! Не вкрали, а вклали! Так, як би це була неабияка звитяга! Так, ніби подоляни або слобожанці не вкладають свої гроші у свою медицину! Ні, галичанин інакший, «всрамся – не дамся!» Гидко! Хотілося б з цим депутатом публічних дебатів, але направду, люди заслуговують на те, що вони обрали. Який рівень компетентності цього обранця, який рішуче заперечує реформування медицини? Який у нього диплом? Де вчився? Скількох людей врятував? Хто з медичних авторитетів його цитує, з ним рахується, радиться?». Подаємо цей лис-крик повністю, щоб ви собі уявили, до якої істерії довела Вову критика Марцінківа. Читаючи ці слова, так і бачиш, як Похмурський тупає ногами, махає руками, з рота летить слина: тому нема зв’язку у реченнях, а подекуди і в словах. Ото довели людину! А ще зверніть увагу, як він поважно висловлюється на адресу царя Януковича. Репетує Вова, про «титанічний труд» царського уряду Янека, який гарно реформує медицину. Про всіх царьків зі зневажливими означеннями («комуніст Кравчук, і есдек Кучма, і демократ Ющенко»), а про Янека – «теперішній президент». Аякже! Янукович виділив кошти, які так гарно лягли у плани Похмурського (нова яхта, нове князівство), а ці нардепи (без яхти, без князівств) хочуть позбавити його мрії. І ще ці люди, які «заслуговують на те, що вони обрали»…
На цьому можна було б поставити крапку
Якби у царстві під назвою «Україна» дійшла свого логічного завершення Революція Гідності, коли сміливий і гордий український люд викинув геть царька Януковича. Але чомусь його вірні прислужники й далі керують, поділивши нашу державу на князівства та вотчини, й далі зневажаючи тих, хто не навчився красти, брехати, знищувати. Керують такі, як Похмурський, який за професійним обов’язком мав бути на Майдані і рятувати життя наших дітей. Натомість пересидів ці часи у теплій хаті, трясучись від страху, що і цю хату, і яхту, і авто доведеться віддати, бо вони не зароблені чесно, а вкрадені у людей, які тоді платили життям за свободу нашої держави. А зараз прихвосні Януковича знову повиповзали на сонце, як змії, і знову готові красти, брехати і вбивати. Бо їх нема кому люструвати. А може досить? І пора поставити крапку замість трьох? Бо ж українські казки завжди закінчуються щасливо.
