25 травня разом з обранням президента івано-франківці вирішуватимуть хто з запасної політичної лави замінить Олександра Сича, який покинув монолітні ряди фракції ВО «Свобода» у Верховній раді, та перебрався в міністерське крісло.
На вакантне місце вже є кілька кандидатур. Давайте розглянемо політичну потенцію кожного з них. Доцільним буде почати з кандидатури однопартійця Сича – Василя Попоповича. Попович є головою фракції «Свобода» в обласній раді, а також директор обласного комунального підприємства “Пам’ять”. Під час української революції 2013-2014 років відзначився тим, що активно працював в тилу революції, очолюючи Штаб національного спротиву та створюючи такий собі бекграунд революції в провінційному Івано-Франківську. Ходив в помаранчевій будівельній касці, виступав на віче, звітував про гроші, зібрані мешканцями міста на потреби столичного Майдану. От на цих грошах і можуть зіграти конкуренти Поповича, звинувативши його в непрозорому використанні немалих сум. Тим більше, що 30 березня, з офісу партії УНП, що на вулиці Незалежності,5 в Івано-Франківську, викрали 10 тисяч доларів, що належали Штабу національного спротиву. У багатьох може виникнути питання – а чи викрали насправді, чи це банальна розтрата, яку хочуть прикрити вигаданою крадіжкою. Які шанси в Поповича? Не зважаючи, що за час революції ВО «Свобода» втратило певну кількість електорату, в області ще немало виборців готових віддати голос за цю політичну силу. Якщо ми вже згадали офіс УНП, з якого викрали гроші, то варто перейти до наступного кандидата. А саме мера міста Віктора Анушкевичуса, котрий і очолює цю саму УНП в області і чию кандидатуру висунув з’їзд цієї партії. 2 Віктор Анушкевичус Щоправда, крадіжка грошей з офісу партії не надто відіб’ється на репутації міського голови. Достатньо «дьогтю» й без цього – зруйновані дороги міста, незаконні забудови, руйнування історичного міста, занедбана комуналка – ось далеко неповний список «досягнень» Анушкевичуса на посаді міського голови. Чи є шанси у Віктора Андрюсовича? Хіба що мешканці міста проголосують за нього з однією метою – щоб нарешті здихатися недолугого мера. Щоправда це дозволить Анушкевичусу уникнути відповідальності за значну кількість «грішків». За незакінчений ремонт вулиці Шевченка, наприклад. Отак, згадавши вулицю Тараса Шевченка, плавно переходимо до наступного кандидата – директора ТК «Буковель», депутата Івано-Франківської обласної ради Олександра Шевченка, більш відомого (після попередніх виборів під прізвиськом Яшевчеко). Олександр Шевченко «Шановні друзі!!! Вирішив поборотись за мандат до Верховної Ради по місту Івано-Франківськ… Хочу всіх завірити, що незважаючи ні на що, буду боротись з брехунами і пустопорожніми “політиками і політологами”. Треба нарешті перейти до реальних дій. Дякую Богу, Небесній сотні, Простим Людям, Народній раді, Правому Сектору, громадським організаціям, молодіжним згромадженням, представникам церков за початок змін, які відбувають на Україні!!! Єднаймося!!! Слава Україні!!!» – проникливо повідомив про свій намір балотуватися Яшевченко на своїй сторінці в Facebook. Здається нікого не забув згадати – і Бога, і Небесну сотню, і, навіть, Правий сектор. Ну, це так, щоб всім догодити – а раптом спрацює. Втім, шанси на обрання в Яшевченка ще менші, ніж в Анушкевичуса. Хоча, наш виборець настільки ж непередбачуваний, як і наші політики. Тому можливо все, але сумнівно. Це ми побіжно згадали вже стовідсотковий кандидатів на депутатську папаху. Але, можливо, що конкуренцію цій трійці складе ще трійко кандидатів. Це – Василь Абрамів, Юрій Соловей та Максим Кицюк. Василь Абрамів Отже, Василь Абрамів, лідер «Правого сектору» на Івано-Франківщині, а, за сумісництвом, зять головного правосекторівця Дмитра Яроша. Саме «Правий сектор» підібрав ті голоси, котрі втратило ВО «Свобода». Тому певний електоральний врожай Абрамів цілком може зібрати. Наскільки цей урожай буде багатим передбачувати важко, з огляду на хитку політичну ситуацію в державі. Саме розвиток політичної ситуації – або в бік загострення, або в бік стабілізації можне суттєво впливати на кількість симпатиків «Правого сектора». Наступний можливий кандидат в депутати – це Юрій Соловей. Його участь у довиборах має імовірність десь так в п’ятдесят відсотків. До того ж, доведеться змагатися зі своїм одвічним конкурентом – Віктором Анушкевичусом. Це може, з одного боку, «зарядити» Юрія Солов’я на боротьбу, а з іншого боку, навпаки зосередитись на роботі саме в Івано-Франківську, полишивши на певний час намагання обратися до Верховної ради. Тим більше, що невідомо скільки ще пропрацює Верховна рада цього скликання. Від самого імовірного кандидата поки що ніяких заяв не поступало, тому на цьому розгляд його кандидатури закінчуємо. Юрій Соловей Ну, і Максим Кицюк, один з ініціаторів і лідерів івано-франківського Євромайдану. Народився в Севастополі, навчається на 4 курсі історичного факультету ПНУ за спеціальністю політологія. Напевно Кицюка можна віднести до тих нових політиків, про необхідну наявність яких згадують, коли говорять про оновлення української влади. 2 Максим Кицюк Хоча сам Максим свій намір балотуватися поки що заперечує. «Дорогі друзі! Наразі активно поширюється інформація, що я балотуюсь в народні депутати по округу № 83 – Івано-Франківськ. Хочу сказати, що такого рішення я НЕ ПРИЙМАВ, це – лише ймовірність, адже багато друзів та активістів радять йти від громадськості справжнім депутатом – доводити справу Майдану до кінця. Також, хочу додати, що не маю відношення до жодної з політичних сил і не заручаюсь їхньою підтримкою. Якщо на зустрічі з активістами ми дійдем конкретного рішення – я про це напишу» – пише він на своїй сторінці у Facebook. Тому оцінювати імовірність його обрання не беремося. Все ж, панове, схоже, що нам доведеться обирати між Василем Поповичем, Віктором Анушкевичусом та Олександром Шевченком.
