Громадський діяч, активіст франківського Євромайдану розповів Версіям про своє ставлення до річниці Майдану, новий парламент та діяльність громадських рад області.
– Позавчора було перше засідання 8-го скликання ВРУ. Дивилися?
Трішки дивися пряму трансляцію.
– Що можете сказати про прикарпатських нардепів? Чи зламають вони систему? Чи виправдають довіру громади?
Нічого не можу сказати, а тим більше оцінити. Тим, що сидять парламенті вже не перше скликання пора іти на пенсію,а про нових після першого засідання говорити щось важко. Депутат-мажоритарник є законотворцем і має сидіти в Києві та писати і голосувати за закони, але він має працювати і на окрузі та для тих людей, які його обрали. Ну, або якщо не він, то принаймні працювати його приймальні.
– Ви писали, що проти зняття недоторканості з депутатів. Якщо не все залишиться без змін, що будете робити?
Не можна приймати недоторканість в такому вигляді як вона є зараз. Пояснюю, як тільки знімається недоторканість депутати стають ручними. Я категорично проти зняття недоторканності з нардепів, якщо ця недоторканність залишиться у суддів, президента. Не розумію чому ніхто не виходить в ефіри і не пояснює населенню всі плюси і мінуси таких моментів. Адже зняття недоторканності дає можливість олігархам, ригам та іншій нечисті впливати на депутатів через суди, прокуратуру, навіть міліцію. Не буду довго пояснювати, зразу резюмую: потрібно проголосувати не за зняття недоторканності, а за механізм відкликання депутатів. Інакше купа обранців буде тягатись по судах через примхи зацікавлених в цьому осіб, і буде боятись прийняти важливе рішення. А от народ не надуриш – не справляється депутат, зійшов з намальованої виборцями стежки-відкликали. От тоді вони будуть служити саме народу, а не знову тим, хто і довів державу до такого стану.
– Ваше ставленню до роботи прокуратури області і керівництва УМВС. Чи змінилося щось в їхній роботі після прийняття закону про люстрацію?
Не можу сказати, що щось змінилось. Ті, що по люстрації мали піти – пішли. Хоча, мені дуже шкода, що з працівників УВМС пішли не ті люди. Згідно закону під люстрацію попали ті, які є патріотами та могли б працювати далі. Головне, щоб зараз не запроваджувалися ті схеми, що були до Майдану, це те, що має робити громадськість.
– На Прикарпатті “люстровані” міліціонери оскаржують своє звільнення у суді. Чи доб’ються вони свого повернення на посади?
Маємо негативний прецедент – у Харкові суд повернув на роботу прокурора. Може ця ситуація допоможе повернути назад і нормальних людей. Я думаю, що на суд ми прийдемо підтримати звільнений, бо саме вони нам потрібні для стабілізації становища в області. Ними було дуже багато хорошого зроблено і просто дуже шкода людей.
– Як ви оцінюєте діяльність громадських рад при УМВС?
Громадська рада має мати якусь функцію. Громадські ради, які планувались мали бути дієвим органом, який перш за все мав допомагати тій структурі при якій він створений. Крім того він контролювати структуру в середині на певні правопорушення. Але чомусь всі громадські ради перетворюються в каральний орган тієї структури при якій вони утворилися. Це повний маразм. Я не входжу в громадську раду при УМВС, але збиратися один раз в місяць і просто говорити, або співати одні одним дифірамби не розумно. Громадська рада мала б виходити в ефір і озвучувати все, що вони зробили. Громада має практичні дії, напрацювання та якусь завершену роботу.
– В чому причина, що вони працюють не так як треба?
По-перше, відчули себе при владі. По-друге – проблема в тому, що там багато лідерів. Кожен тягне на себе ковдру і врешті-решт всі поділені по кланах. В більшості своїй в громадські ради заходять люди виключно для того, щоб лобіювати свої приватні інтереси. Ми це бачимо на прикладі консультаційної ради при прокуратурі. Я навіть на останнє засідання туди не пішов і передав, що більше приходити не буду. Хоча, може раз навідаюсь і дам відповіді на всі питання, зокрема, чому я звідти пішов. Не можна кожен тиждень витрачати три-чотири години в тиждень на пусті балачки. Я можу в Фейсбуці багато чого написати, але при цьому я ще щось і роблю. Та навіть будь-яка група в Фейсбуці в рази дієвіша ніж громадська рада при будь-якому органі. Я б дуже хотів, щоб громадські ради показували свою роботу. Банальна група в соціальній мережі Фейсбук, яка пов’язана з маршрутками, дає більший ефект ніж все інше разом взяте. Я б радив громадським радам створюватись просто в інтернеті і там вирішувати всі питання.
– Як ви оцінюєте діяльність і ефективність роботи Народної Ради при облраді?
Створювалась Народна Рада зовсім для іншої мети, це мав бути дієвий орган. Але потім все збилось в кадрові питання і чомусь кадрові питання стали на перше місце. Знаю, що планувалось останнє засідання Народної Ради і воно мало бути досить таки хорошим. Вони мали переформатуватись і почати працювати по-іншому. Не знаю чи це відбулось. Насправді, я дуже радий, що народна рада вибрала у свій час керівником Володимира Веркальця, завдяки йому цей проект не розвалився. Якщо зараз вони пере форматуються і почнуть працювати, то не виключаю, що можу написати заяву на вступ і попроситися назад до них. Мені не треба лідерства, я просто хочу бути корисним.
– Вчора був ваш ефір на телеканалі РАІ, тема – волонтерство. Яка ситуація з волонтерством в області?
Така як і в усіх областях – десь гірше, а десь краще. Нарешті почалась нормальна координація, розбилися на якісь сектори і кожен займається своїм – хтось пораненими, хтось переселенцями, а хтось возить допомогу на передову. Ситуація важка. Катастрофічно не вистачає коштів. Волонтери збирають гроші де тільки можуть. Хоча, дуже допомагає діаспора. Я вважаю, що волонтерство дуже хороша річ, але його треба ставити на якийсь фінансовий бюджетний потік. Має бути повна співпраця волонтерів і держави. Проблема є з податком 1,5%, який збирають з підприємств на армію. Наша область дає близько 9 мільйонів гривень щомісяця, ці гроші йдуть в бюджет, а бюджет – це прірва. Якщо б ці гроші залишалися в області, ми б щомісяця випускали з приблизно 300 кіборгів з найкращим спорядженням. Допомагати армії мають усі. Якщо б кожне велике підприємство кожного місяця давало хоча б тисячу гривень, тоді ми могли б розраховувати на певну суму коштів. Бо коли приходить замовлення а в нас немає грошей, тоді починаємо їх шукати чи когось просити. Людям зараз треба теплий одяг, амуніцію, а деколи ми не можемо це забезпечити зразу і, щонайгірше не можемо відповісти коли це буде.
– Тобто основна проблема в грошах?
Якщо брати моральну сторону – то також байдужість людей відіграє свою роль. Ну і фінанси. Війна – це гроші, і то дуже великі. Тим більше зараз зима, літом було менше грошей, але було й менше байдужих людей. А зараз з цим складніше.
– Нещодавно була річниця Майдану. Що змінилося за цей рік?
Річниця Майдану – не свято. Кожен хто стояв на площі три чи чотири години, міг за цей час знайти зайвий комплект теплої білизни для бійців чи зробити щось корисне. Але перетворили річницю Майдану на фарс, я не жалію, що не пішов туди.
Була Велика вітчизняна війна, яка розпочалась у вересні 1939 року, але через рік ніхто не святкував початок війни. Коли вигнали фашистів, тоді це була перемога і свято. Так мало бути і тут, Майдан не закінчився, вимоги не виконані до мети ми не дійшли ще. То що ми справляємо? Давайте зробимо річницю Майдану державним святом і ще один день не будемо працювати. Нам взагалі варто переглянути деякі державні свята, а радянські – взагалі ліквідувати. Хочу знову повернутись до волонтер ста, яке є обов’язком кожного. І не треба плутати це з посадами. Багато хто був волонтером чи майданівцем хоче бути в громадській раді, а відтак балотуватися на виборах. Але це все різні поняття. Вже маємо комбатів, яким задають питання: Що ви будете робити у Верховній раді?І вони відповідають, що боротимуться з опозиційним блоком. Та таких депутатів треба гнати геть. Якщо ти комбат, то в тебе батальйон за який ти взяв відповідальність, і якщо ти був з ними в бою, то вони тобі вірять. І тут не відомо чому ти йдеш у Верховну раду. Люди до сих пір вибирають на слух, не дивлячись на команду.
– Чи можна якось людям це пояснити перед місцевими виборами, щоб вони не наступили на ті самі граблі?
Скажу дуже грубу фразу: У нас катастрофічно негативна робота ЗМІ. Наші засоби масової інформації просто працюють на касу. Є гроші – пишуть, нема – просто копіюють в інших. У країні війна,кожен має мати окрему рубрику і там волонтери мають співпрацювати з усіма ЗМІ. Люди хочуть допомогти, їм треба знати куди давати кошти чи провозити продукти та теплі речі. З цим насправді біда. А про обласне телебачення взагалі говорити страшно. Його у нас просто немає. Якщо така ситуація є ще в якихось областях, то їх мабуть варто зробити приватними. Єдиний 24канал пише, що 10% від реклами він дає на допомогу АТО. Може на ці кошти він робить передачі про волонтерів. Я того точно не знаю, але принаймні, роблять там хоч щось корисне. Обласні та міські канали мають допомагати безперестанку. Але змінити щось може тільки обласна рада, на даний момент це керівництво не робить нічого. Вже навіть через те, що в області відсутня інформаційна політика їх треба переобирати. Бо в період війни це просто саботаж.
– Скільки ще часу буде війна не відомо. На вашу думку чи зміниться щось з новим Урядом?
Не знаю. Не хочу наперед загадувати. В нс є багато поточних питань, які треба вирішити, а говорити про те, на що я не можу вплинути навіть не буду. Головне, щоб ця війна скоро закінчилась.
Джерело: Правда
