Цієї весни гривню лихоманить, як ще ніколи за її недовгу історію. У квітні долар на міжбанку досяг історичного максимуму, переваливши за 13 грн, і врешті таки пішов на спад.
Стабілізувати валютний ринок мають кошти від МВФ, перший транш якого вже надійшов 7 травня. Однак про стабільність і довгострокові прогнози годі говорити в умовах воєнної агресії з боку сусідньої держави. Відтак, аналітики очікують, що цей рік може бути роком турбулентності курсу гривні.
Російська інтервенція шкодить гривні
На курс національної валюти впливають такі об’єктивні показники як внутрішній попит населення, золотовалютні резерви, співвідношення імпорту та експорту. Водночас на гривню сьогодні мають вплив політичні фактори і, насамперед, військова агресія Росії.
«Позиції української валюти залежать, передусім, від обсягу золотовалютних резервів. Він ще в березні впав до рівня 15 мільярдів доларів і надалі продовжує зменшуватись. Це головний економічний та психологічний показник, який визначає курс. Також на гривню впливають показники експорту. Зараз східні регіони охоплені політичною турбулентністю, а це є промислові регіони, які формують левову частку загального експорту України. Очевидно, що в таких умовах економічна стагнація на сході України призведе до різкого скорочення притоку валютної виручки. Це ключовий чинник, оскільки ми продовжуємо закуповувати імпорт, але при цьому падає експорт», – пояснює економіст Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован.
Іншим показником, який визначає курс гривні, є динаміка фінансового рахунку, що залежить від іноземних інвестицій. У ситуації політичної нестабільності, ризику воєнного вторгнення іноземна валюта у вигляді прямих іноземних інвестицій заходити не буде, упевнений експерт.
Президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий своєю чергою додає, що на курс національної валюти впливає, по-перше, втрата довіри з боку населення і його готовність перевести свої заощадження в іноземну валюту. По-друге, штучне надання грошової маси Нацбанку для потреб бюджету, деяких банків тощо. Відповідно, це спричиняє надлишковий попит на долар з боку банківських установ, каже він.
Нове керівництво НБУ теж є за що критикувати
Політика нового керівництва Нацбанку в теперішній ситуації експертами оцінюється по-різному. Одні із них критикують рішення глави НБУ Степана Кубіва про перехід до вільного курсоутворення, інші ж фахівці більш стримані в оцінках.
Олексій Молдован, зокрема, переконаний, що в умовах економічної кризи Нацбанку не можна було відпускати гривню.
«Мені видається, що політика нового керівництва НБУ є не зовсім адекватною. Потрібно розуміти, що в даній ситуації валютний курс для України є дуже важливим показником стабільності, оскільки до нього багато чого прив’язано. Враховуючи те, що внутрішній ринок насичений імпортною продукцією, відпустити національну валюту означає штучно запустити інфляцію, що, власне, й було зроблено. Я розумію, що потрібно переходити до плаваючого курсоутворення, але не в теперішній ситуації, коли у нас криза, рецесія і політична нестабільність. Нацбанк мав би застосовувати будь-які методи для того, щоб тримати курс національної валюти. Натомість він почав розширювати рефінансування, тобто збільшувати обсяг гривні в країні, фактично друкуючи її без належного контролю щодо того, куди ця ремісія буде спрямована. І це призвело до виникнення проблем. Тож Нацбанк обрав не найкращий шлях, оскільки переходити до вільного курсоутворення можна лише в спокійній, нормальній економічній обстановці», – вважає експерт.
Володимир Лановий критикує НБУ за ручний режим валютного регулювання, адресне кредитування комерційних установ, обмеження операцій на відкритому ринку, а також відставання з формуванням вкладницького грошового ринку. «Замість пониження відсоткових ставок навпаки маємо нестабільність, неправомірний розподіл грошових коштів, а також подорожчання кредитів. Враховуючи це, можна сказати, що наразі Нацбанк плентається у хвості. Для того, щоб вирішити цю проблему, потрібне серйозне реформування самої банківської системи, Національного банку, методів регулювання комерційних банків і управління грошовими ринками», – наголошує економіст.
Тим часом, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко уникає різкої критики на адресу нового керівництва Нацбанку. Він акцентує увагу на тому, що НБУ доводиться виводити українську економіку зі зруйнованого стану, в якому її залишив режим Януковича.
«Перше, що мені спадає на думку, це висловити співчуття і побажання здоров’я тим людям, які в цей час взяли на себе відповідальність за здійснення монетарної, кредитної та депозитної політики Нацбанку. Те, що залишили після себе кримінальні злочинці, яким ми дозволили керувати країною протягом чотирьох років, викликає жах. Йдеться про падіння впродовж дев’ятнадцяти місяців поспіль промислового виробництва, мінус 23 мільярди доларів золотовалютних резервів, 34 мільярди доларів зовнішніх боргів, при чому 9 мільярдів доларів потрібно на обслуговування боргу. В таких умовах утримати стабільність курсу гривні, інфляцію та банківську галузь дуже важко», – констатує експерт.
Стосовно того, наскільки теперішнє керівництво Нацбанку справляється із своїми обов’язками, президент Асоціації українських банків зазначає, що «13 гривень за долар було явним перебором, можна і треба було не допустити цього», але додає, що, наскільки йому відомо, у цій ситуації «мав місце вплив уряду».
«Не треба забувати ще й про те, що чим більше у нас буде падіння курсу гривні, тим дорожче буде обходитися уряду обслуговування боргу в доларах. Те, що теперішнє керівництво Нацбанку не мало собі за мету спекуляцію, я бачу по обсягах торгів на валютній біржі. Вони складали 300-450 мільйонів доларів, тоді як спекуляція за колишнього голови НБУ Соркіна була такою, що уряд попередників доводив обороти до 5 мільярдів за день. Це по-перше, а, по-друге, у них було два курси – офіційний (7,99 гривень за долар) та неофіціний (понад 9 гривень за долар). Зрозуміло, що на цій різниці можна було заробляти. Натомість теперішній голова Нацбанку Степан Кубів зробив офіційний курс практично таким же, як і ринковий», – каже він.
Гривню стабілізують вибори і кредит МВФ
Стабілізація курсу гривні може початися вже при надходженні першого траншу допомоги від Міжнародного валютного фонду, прогнозують аналітики.
Нагадаємо, виконавча рада МВФ схвалила угоду stand-by на два роки для України в розмірі 17,01 млрд доларів. Перший транш у розмірі 3 млрд дол. уже надійшов 7 травня.
Разом з тим, у Міжнародному валютному фонді вже заявили, що можуть переглянути програму допомоги Україні, якщо українська влада втратить контроль над промисловими східними областями.
У МВФ зазначають, що Донецька, Луганська та Харківська області забезпечують разом понад 21% українського ВВП і 30% промислового виробництва, а отже, конфлікт у цих регіонах може зменшити доходи бюджету і серйозно нашкодити інвестиційним перспективам. Водночас експерти фонду зазначають, що ситуація в Україні може погіршитися сильніше, ніж очікувалося, і в такому разі знадобиться збільшення допомоги.
«Для стабілізації курсу національної валюти потрібне вирішення проблеми макроекономічної стабільності. Це стане можливим лише тоді, коли в золотовалютних резервах України буде, принаймні, 24 мільярди доларів, – пояснює Олександр Сугоняко. – Наступною умовою стабільності гривні є вирішення питання середньої перспективи, щоб країна побачила, як ми будемо виходити з економічної кризи, як і за рахунок чого ми будемо зростати. Наразі по першому напрямку йдуть переговори і є ймовірність позитивного результату. Щодо другого напрямку, то нашими урядовцями не зроблено нічого, що можна було б серйозно сприйняти».
У президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, тим часом, прогнози щодо стабільності курсу гривні невтішні. «Я думаю, що ближчим часом періодично відбуватиметься падіння. Цей рік буде роком турбулентності валютного курсу гривні. Тобто слід очікувати нестабільної ситуації», – каже економіст.
«Я можу точно сказати, що гривня має шанси стабілізуватися за двох умов. Перша – це проведення президентських виборів і визнання їх легітимності з боку міжнародної спільноти. Другою умовою є початок трансферу фінансової допомоги від ЄС, США, а також кредиту МВФ», – прогнозує Олексій Молдован.
Економічно обґрунтований курс – до 11 грн/$
У тій же програмі stand-by Міжнародного валютного фонду як економічно обґрунтований вказується курс на рівні 10,50-11 грн/дол. Водночас МВФ не виключає подальшого знецінення гривні у разі нових зовнішніх потрясінь.
«Зокрема, зміна цін на імпортований газ або зміни в торгових відносинах з Росією і ЄС можуть вплинути на дефіцит поточного рахунку і пересунути цю оцінку до рівня 12-13 грн/дол.», – наголошується в документі.
Подібні прогнози і в українських експертів. «Економічно обґрунтованим є такий курс, який відповідає попиту і пропозиції, обсягам грошового кредитного обороту в економіці. На сьогодні це 9-9,5 грн за долар. Усі інші ставки, які йдуть нижче, порушують рівновагу, унеможливлюють повернення валютних кредитів, штучно збагачують тих, хто продає чи перепродає долари. Усе це вносить серйозний стрес і в економіку, і в торгівлю. Зараз на адресу Нацбанку йде різка критика, в діях його керівництва відчувається острах. Разом з тим, НБУ вдається певною мірою стримувати падіння національної валюти. Тому зниження курсу гривні буде чергуватися зі спробами її зміцнити. Гадаю, що курс триматиметься позначки не більше як 13 грн/дол.», – зазначає Володимир Лановий.
На думку президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, економічно обґрунтованим курсом є 10,50 грн за долар. «Якщо вести мову про економіку, торгівельний баланс і стан, в якому він перебуває по товарах і послугах, то можна говорити про те, що курс може бути і меншим, ніж 10,50. Але треба брати до уваги знижений платіжний баланс та інші показники, оскільки за фінансовим рахунком у нас серйозні мінуси. Тобто я вважаю, що курс 10,50 грн/дол. є таким, що наближається до економічно обґрунтованого, а все решта – або паніка, або спекулятивні нюанси», – переконаний він.
Водночас експерти наголошують, що ситуація на валютному ринку залежатиме і від подальшої політики регулятора, і від політичних факторів, які просто неможливо відокремити від економіки. «Зараз в Україні є вільний механізм курсоутворення. Це означає, що курс гривні сьогодні відображає те, що наша економіка, власне, випрацьовує. Тобто адміністративний бар’єр регулювання ринків наразі прибрали, курс валюти плаває і, в принципі, показує об’єктивну картину. Водночас є багато політичних чинників, які потрібно усувати. Нацбанк повинен тримати курс гривні, керувати ним, а не просто стежити за тим, куди він рухатиметься далі. У подальшому курс іноземної валюти може бути шаленим. Усе залежить від того, як поводитиме себе НБУ. Якщо він й надалі буде рефінансувати банки, вкидати мільярди на ринок, то долар ростиме настільки, наскільки будуть друкувати грошей», – підкреслює Олексій Молдован.
