Екологи пояснюють, що велика кількість бобрів може суттєво нашкодити природі, адже ці гризуни живуть і на суші, і в воді.
На Городенківщині бобри нищать верби, люди стурбовані. Про це журналістові ПІК повідомив Ігор Нагірний, постійний читач, фотограф та краєзнавець.
«Коли я ходив берегом Дністра, десь за 60-70 метрів від центру села, то зауважив кілька надгризених верб. Надгризи були товщиною від 1 до 15 сантиметрів, в залежності від товщини дерева: що товстіша верба, тим менший надгриз. А кілька дерев були настільки з’їдені, що вже опустилися у воду. Тобто це вже є початки бобрових загат», – каже Нагірний.
Згодом пан Ігор побачив і сліди бобрів, і одного гризуна, якого, на жаль, не встиг сфотографувати, бо той швидко пірнув у річку. Краєзнавець стверджує, що бобри можуть бути і в інших селах Городенківщини, на березі Дністра. І додає, що бачив гризунів і на берегах річки Стрипа, з боку Тернопільщини.
Екологи пояснюють, що велика кількість бобрів може суттєво шкодити природі, адже ці гризуни живуть і на суші, і в воді. В останній вони проводять більше часу.
«В Україні бобрів найбільше на території Волинської та Рівненської областей, частково на Львівщині. Загалом гризуни поселяються на берегах ставків, озер, водосховищ, каналів, кар’єрів та рівнинних річок. А Дністер є такою рівнинною річкою. Для бобрів важливо, аби на берегах їхніх поселень були чагарники, кущі, дерева м’яких листяних порід, рослинність у воді та трава на суші. Харчуються бобри зазвичай корою дерев», – позповіла ПІК екологиня Леся Василів.
Гризуни мають великі передні зуби-різці, якими підгризають дерева, що падають у воду, утворюючи загату.
Живуть вони у норах, які виривають в обривистих берегах,і вхід до яких є на глибині 1-2 метри під водою, в хатках з гілок та землі, на каналах та загатах. Загати роблять з дерев.
«Бобри гризуть дерево так, аби воно впало. Згодом обгризають гілки та зубами «перерубують» стовбур на кілька частин. Це своєрідні цеглинки, з яких гризуни роблять загату, накладаючи частинки дерева один на одного. При цьому працюють зубами, лапами і навіть головою. Отож гризуни дуже добрі будівельники «гідроспоруд», – каже екологиня Василів. У своїх житлах бобри перебувають поодинці або сім’ями. В одній родині можуть бути від 4 до 8 бобрів.
Щоправда шкоди від надмірної працьовитості гризунів чимало, адже будівництво загат загрожує підтопленнями.
«На Прикарпатті бобри не особливо поширені. Наразі на території області налічується близько 47 тварин. Найбільше їх є на території Рогатинщини, Тисмениччини та поблизу Бурштина. Тепер знаємо, що є бобри і на Городенківщині. Особливої шкоди від гризунів у нас також немає. Щоправда у 2018-ому році у селі Пуків на Рогатинщині бобри загатили невеликий ставочок, але це не завдало шкоди ні фермерам, ні селянам, які поблизу косили сіно. Ніхто з людей на те, що їм завдають шкоди бобри, також не скаржився», – заспокоює Богдан Вітер, провідний районний мисливствознавець державного підприємства «Рогатинське лісове господарство».
Читайте також: На Прикарпатті за позовом прокуратури розірвано договір оренди земельної ділянки водного фонду вартістю понад 7 млн грн
