Взагалі, це був комплексний захід. Перед входом у концертний зал було організовано імпровізований ярмарок, де продавалися речі із патріотичною символікою та різноманітне частування. Окрім вищезазначених виконавців також виступали творчі колективи міста. Однак, саме спів Тараса і Живосила став родзинкою усього дійства, на який зійшлося чимало прихильників їхнього таланту. Тішило також те, що у залі було чимало молоді, бо це демонструє, що якісне виконання старовинних творів знаходить прихильників серед людей різного віку. Послухати етно-бардів приїхали навіть добровольці з Донбасу. Зал бурхливо реагував на такі речі як «Любо, братці, любо», «Гей, розвивайся, та й сухий дубе», «Дума про Максима Залізняка», «Там, за небокраєм» та ще багато якісних речей, які лунали усі півтори години. Цього було, звісно ж, замало, але час підтискав і виконавцям після цього довелося прощатися із публікою.
Загалом цей виступ засвідчив, що у народної пісні у традиційному виконанні та сучасному аранжуванні є потужний естетичний потенціал, якщо його будуть реалізовувати люди зі знанням справи. На такі концерти буде приємно прийти не тільки поважній публіці, а й молодим людям, які просто прагнуть якісної музики. Думаю, Тарас і Живосил врахують цей фактор і не покинуть франківську публіку напризволяще.
https://www.facebook.com/ifrock
опис : Назар Розлуцький
фото : Володимир Боднарук
