Новий потенційний очільник Івано-Франківської області: хто він?

Після  неочікуваного  звільнення  Віталія  Федоріва  з  посади  очільника Івано-Франківської області місяць тому питання призначення його заміни стало на паузу. Однак з декількох надійних джерел стало відомо, що в Кабміні розглядають подання щодо нового очільника Прикарпаття – франківця Андрія Бойчука.

Джерело в Кабміні повідомило про те, що під час чергового засідання мало відбутися заслуховування його як претендента на посаду, однак цього не сталось. У той  же  час,  наразі  він  залишається  реальним претендентом  на  посаду  очільника Прикарпаття.

Хто такий Андрій Бойчук?

Не дивлячись на те, що Бойчук народився та виріс у Івано-Франківську, для містян він маловідомий. У саме місто повернувся відносно недавно, адже майже 10 років жив у столиці, а перед цим 8 років – в Одесі. З початком пандемії Covid-19 цього року  він  заснував  Благодійний  фонд  “​Центр  волонтерських  ініціатив”​,  який займався  виготовленням  захисного  спецодягу  та  передавав  його  медичним закладам та поліції Прикарпаття.

За  освітою  Бойчук  – газовик.  У  2000  році  він  закінчив  Івано-Франківський національний  технічний  у​ніверситет  нафти  і  газу.  З  2002  по  2011  працював  у газотранспортній  сфері  –  у  різних  філіях  управління  магістральних  газопроводів ПАТ  «Укртрансгаз».  Так,  він  працював  на  Одещині,  Київщині  та Івано-Франківщині  на  посадах  від  машиніста  технологічних  компресорів  до провідного  інженера  у  Департаменті  капітального будівництва, ремонтів та МТП Укртрансгазу.

Революція Гідності

Під  час  Революції  Гідності  був  сотником  37-ї  Сотні  Самооборони  Майдану.  1​8 лютого 2014 року був оперативним черговим сотником в Маріїнському парку під час штурму сил Самооборони “тітушками” та Внутрішніми Військами Януковича та прийняв бій.

Після  втечі  з  країни  Януковича  37-ма  сотня  під  керівництвом  Бойчука в​зяла під охорону ​93 дипломатичних установи у Києві.

Робота в Міненерго 

Після  закінчення  революційних  подій  Бойчука  спочатку  призначили  радником Парубія, а потім і в Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. В Міненерго  Андрій  Бойчук  спершу  був  помічником  міністра  ​Юрія  Продана,​  а згодом став директором Департаменту з питань функціонування та реформування нафтогазового  сектору.  До  слова,  департамент  під  його  керівництвом  отримав повноваження на рівні з цілим міністерством.

Також  Бойчук  виступив  проти  міністра  енергетики  Володимира  Демчишина  та його  рішення  підписати  договір  з  “Кримським  федеральним  округом  Російської Федерації” щодо постачання електроенергії. Як повідомили наші джерела, саме у зв’язку  з  цим  прецедентом  він  увійшов  в  конфлікт  як  з  міністром,  так  і  з адміністрацією  Порошенка,  що  в  подальшому  призвело  до  його  звільнення  з міністерства.

За свідченнями джерела в тодішній АП, головною претензією до Бойчука була саме його жорстка позиція, яка нібито не личила чиновнику високого рангу.

Під час роботи в Міненерго у Бойчука була своя критична позиція і щодо роботи керівництва Нафтогазу – Андрія Коболєва та Юрія Вітренка (до речі, сина відомої політикині  Наталії  Вітренко).  Навіть  вдалося  знайти  на  сайті  Президента зареєстровану на його ім’я петицію про відсторонення ​Коболєва з посади, а також з вимогами  проведення  аудиту  діяльності  державної  компанії  та  перевірки обґрунтованості  ціноутворення  на  природний  газ.  Однак,  ця  петиція  не  знайшла необхідної для розгляду підтримки.

Після звільнення Бойчук не втратив своїх впливів в галузі, адже через 2 роки після того, як він перестав працювати в Міненерго, зібрав фахівців енергетичної сфери і вийшов з ними на ​пресконференцію ​проти керівництва Нафтогазу.

Після звільнення з міністерства Бойчук продовжив бути помічником та радником Андрія  Парубія  з  енергетичних  питань.  Очевидно,  що  він  і  надалі  мав  вплив  на формування державної політики в сфері енергетики.

Співпраця зі світовою діаспорою

Джерела  повідомляють,  що  співпраця  Бойчука  зі  світовими  діаспорними організаціями бере свій початок ще у 2016 році. Зокрема, вдалося знайти фото із його виступу на конференції однієї з українських діаспорних організацій США.

Також Бойчук був учасником безпекових американсько-українських конференцій у США.

Громадська діяльність

Заснував  ГО  “Корпус  захисників  Революції  Гідності”  та,  як  сказано  на  ​його сторінці у Вікіпедії, разом з середовищем волонтерів займався допомогою армії та добровольчим батальйонам. Із  соцмереж  Бойчука  також  випливає,  що  він  активно  підтримував  кампанію  на підтримку  українського  Нацгвардійця  Віталія  Марківа  –  #FreeMarkiv.  Зокрема, Бойчук є на фото із зустрічі звільненого бійця в аеропорту Києва.

Також  Бойчука  бачили  на  акціях  в  підтримку  обвинуваченої  по  справі  вбивства журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко.​ Веде радикальну антиросійську політику, в тому числі і в гуманітарній сфері щодо російської мови.

Має  Орден  «За  мужність»  ІІІ  ступеня,  а  також  Медаль Української православної церкви  Київського  патріархату  «За  жертовність  і  любов  до  України».  ​Був нагороджений  Філаретом,​  однак  виступив  проти  нього  одразу після перших заяв патріарха, спрямованих на розкол Помісної церкви України.

Також  Бойчук  є  першим  віцепрезидентом  Національної  Федерації  Кйокушінкаі Карате Унії України.

Головне фото – “Укрінформ”.

Читайте також: В Івано-Франківську суд виключив будівлю з реєстру пам’яток архітектури