До 18 грудня 2014 року, всупереч планам, задекларованим при підписанні УРП, так і не було підписано операційного договору, що дозволяє Chevron приступити до безпосереднього розроблення Олеської площі.
Податкові перешкоди
Про наміри припинити фінансування видобутку сланцевого газу в Україні компанія Chevron уже сповістила Кабмін. Минулого тижня агентство «Інтерфакс» із посиланням на урядові джерела повідомило, що Chevron обґрунтовує своє рішення невиконанням зобов’язань з боку Мінфіну, який в обумовлений термін (до 18 листопада 2014 року) не узгодив свої нормативні акти з чинним законодавством. Тому в інвестора виникла формальна причина відмовитися від виконання своїх зобов’язань щодо УРП, які передбачали інвестування в українську економіку не менш як $350 млн протягом найближчих п’яти років. Крім того, Chevron висловив невдоволення рішенням уряду Арсенія Яценюка збільшити податки для нафтогазовидобувних компаній.
Минулого літа Кабмін підвищив для них ренту з 30% до 55%. Передбачалося, що це тимчасовий захід, і з 1 січня 2015 року плата за користування надрами повернеться до попереднього рівня. Але уряд, прагнучи збільшити бюджетні доходи у важкий для країни період, планує залишити чинною підвищену ставку, щоб за рахунок бізнесу наростити надходження в державну скарбницю. У результаті рентабельність газовидобутку різко знизиться з 250–300% до 20%. Інвестори не схвалюють цього і відмовляються розвивати проекти в Україні.
«Усе це викликає нерозуміння й роздратування у представників видобувних компаній і показує прірву, яка нині відділяє бізнес від політики», – сказав ForbesГеннадій Кобаль, експерт консалтингової компанії «Ньюфолк». За його словами, «непідйомні податки ризикують обернутися катастрофою для всієї галузі». «Замість наповнення скарбниці, держава залишиться без власних нафти та газу, без податків, а до того ж отримає десятки тисяч безробітних», – прогнозує експерт.
Тотальна корупція
Не сприяє інвестиційній привабливості України і корупція. На початку грудня неурядова міжнародна організація Transparency International оприлюднила результати нового Індексу сприйняття корупції-2014, в якому Україна, отримавши тільки один додатковий бал, якщо порівнювати з 2013 роком, залишилася в клубі тотально корумпованих держав. «26 балів зі 100 можливих і 142-ге місце зі 175 позицій – такі показники України… Україна вкотре опинилася на одному щаблі з Угандою та Коморськими островами як одна з найкорумпованіших країн світу», – йдеться у звіті Transparency International.
Такі невтішні результати, на думку експертів організації, викликані малопомітним кроком у руйнуванні корупційних схем, отриманих у спадок від усіх керівних режимів часів незалежності України. «Незважаючи на «зміну фасаду», Україна продовжує тупцювати на місці», – підсумували автори дослідження.
Історія з виходом Chevron також може бути підтвердженням висновків, озвучених Transparency International. Один із західних консультантів, який працює в Україні, на умовах анонімності розповів Forbes, що не останню роль у рішенні Chevron залишити країну відіграла укорінена в середовищі українських чиновників традиція вимагати хабарі.
«За попередньої влади компанії довелося витратити чимало коштів, щоб підготувати підписання УРП. Тепер влада змінилася, і вже інші чиновники вимагають при врегулюванні спірних і важливих питань додаткової фінансової винагороди, не передбаченої законодавством. Очевидно, що в нинішніх вкрай несприятливих умовах, в яких опинилася Україна, така поведінка спонукає компанію переглянути свої плани і піти в більш благополучну країну», – сказав співрозмовник Forbes.
Політичний форс-мажор
«Безумовно, можна спробувати підрахувати збитки і недоотриманий прибуток. Але вихід Chevron з українського ринку має куди більші наслідки в довгостроковій перспективі, ніж одномоментні фінансові втрати», – зазначає Валентин Землянський, директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ. За його словами, це дуже негативний сигнал українській владі, що означає зміну позиції Вашингтона по відношенню до офіційного Києва. «Chevron – це більше ніж нафтогазова транснаціональна корпорація. Це форпост американської зовнішньої політики, чия поява на ринку є як сигналом для великих західних інвесторів, так і певним позиціонуванням країни, як сателіта США», – констатує експерт.
Очікувалося, що інвестиції Chevron у розробку Олеської площі дозволять розвивати видобуток сланцевого газу в Україні, а на початок 2020-х років його резерви вже поповнять газовий баланс країни. Передбачуваний обсяг видобутку, який розглядала компанія на родовищі – 10 млрд куб м газу на рік.
Зараз в Україні всього видобувається близько 20 млрд куб м газу на рік, а імпортується – більше 30 млрд куб м.
У 2012 році провідна американська консалтингова компанія IHS CERA, серед замовників якої – адміністрація президента США Барака Обами, презентувала звіт про перспективи видобутку газу в Україні з традиційних і нетрадиційних джерел, виконаний на замовлення українського уряду. Її експерти прогнозували, що завдяки великим капіталовкладенням, зокрема з боку іноземних інвесторів, а також використанню сучасних технологій, видобуток газу в Україні зросте приблизно у 14 млрд куб м на рік у 2025 році й у 26 млрд куб м в 2035 році.
«Цей прогноз не базується на особливо сміливих припущеннях з геологічної точки зору, але він вимагає збільшення інвестицій у розвідку та видобування газу від сьогоднішнього рівня у $1 млрд на рік до $10 млрд на рік», – резюмували експерти з IHS CERA, які в своєму дослідженні враховували також потенціал розробки родовищ на Чорноморському шельфі, що став недоступним для України після анексії Криму Росією навесні 2014 року.
Оцінки про необхідність нарощування інвестицій у розвиток українського газовидобутку залишаються актуальними і зараз. У Кабміні продовжують акцентувати на важливості збільшення виробництва газу у вітчизняних родовищах, щоб мінімізувати витрати на дорогий імпорт і скоротити залежність від російського «Газпрому».
Але ситуація в Україні не сприяє зростанню її інвестиційної привабливості. Економіка країни балансує на межі дефолту, збройне протистояння на Донбасі, де розташовані перспективні родовища традиційного і нетрадиційного (сланцевого) газу відлякує закордонних інвесторів. У серпні британсько-голландський нафтогазовий концерн Shell, який займався розробкою сланцевого родовища на Юзівській площі на території Харківської та Донецької областей, оголосив про призупинення виконання умов УРП з України, пославшись на форс-мажор.
Причини, які спонукали Chevron зараз відмовитися від роботи в Україні, можуть бути пов’язані не тільки з політикою. Анджей Щесняк, польський експерт паливно-енергетичного сектора, звернув увагу, що Олеська площа, яку планувала розробляти в Україні американська компанія, за своєю геологічною будовою схожа на родовища сланцевого газу, розташовані на території Польщі в прикордонній з Україною зоні. А ці родовища, як показали експериментальні буріння західних компаній за останні роки, в більшості своїй виявилися безперспективними з точки зору окупності витрат.
Тому, зокрема, в 2012 році проект з видобутку сланцевого газу в Польщі закрила американська нафтогазова корпорація ExxonMobil після того, як дві розвідувальні свердловини не виявили достатнього обсягу запасів. Також з країни пішла американська компанія Marathon Oil і канадська Talisman Energy. А в квітні 2014 року продовжувати ліцензію на видобуток сланцевого газу в Польщі відмовився французький енергоконцерн Total, який розробляв родовище на прикордонній з Україною території.
Джерело: forbes.ua
