Любов і голод

Якщо в любовні відносини вступає людина, якій дісталося мало батьківської любові, то це завжди загрожує стражданнями. Любов – це завжди, в якомусь сенсі, відображення...

Якщо в любовні відносини вступає людина, якій дісталося мало батьківської любові, то це завжди загрожує стражданнями.

Любов – це завжди, в якомусь сенсі, відображення перших об’єктних відносин. На цій арені розгортається все, що колись відбувалося між дитиною, нині статевозрілим, і його першими об’єктами любові: мамою і татом. І якщо чогось важливого і істотного в процесі дорослішання дитина не отримала, то цей “голод” він намагатиметься заповнити в своїх відносинах з партнером.

А що таке “голодна” людина? Як поводиться людина, коли сильно голодна? Чи буде вона вживати невідповідну, або навіть, непридатну їжу, зіпсовану? Чому б і ні, дивлячись наскільки голодною вона являється… А якщо вона нічого солодшого і не пробувала? Тим більше.

І ось, якщо дуже “голодна” дитина раптом чує в потенційному партнері те, чого їй так не вистачало від «ідеального батька» – вважайте, що він приречений. Раптово ця прекрасна людина стає надзвичайно потрібна, життєво необхідна, жадана. Так виникає залежність. Той, з ким так добре, а без нього так погано, хто заповнює пустоту – стає об’єктом «сліпої любові». Відчуття п’янкого щастя, втраченого раю поруч з коханим переживається настільки сильно, що все інше йде в глибокий фон. Тяжко закохана людина не помічає розбіжностей, невідповідностей, незручностей, схильна ігнорувати той факт, що його потреби в цьому контакті не задовольняються. Голод притупляє чутливість: «улюбленого» готові з’їсти з потрохами. Навіть реакція на відкидання, зневага з його боку, начебто затирається, згладжується – все заступає спрага. Жах сепарації перемагає огиду.

Трохи пізніше проступає почуття незадоволеності, починає рости, але навіть незважаючи на це, як і раніше страшно глянути на речі тверезо. Глибоко залежна людина воліє перебувати в якомусь тумані, перебувати в ілюзіях, аби не втратити джерело сурогатного харчування. «Голодний» смутно розуміє, що з ним щось не так, страждає і навіть може просити про допомогу, але будь-які спроби з боку навести ясність, зняти рожеві окуляри тільки викликають агресію у відповідь. Допомогою, в його розумінні, може бути тільки у вигляді рецепта «як змінити смак “їжі”- тобто, запити типу “зробіть з ним що-небудь”, “як зробити так, щоб він (вона) … “- але так, щоб залишити в спокої цей об’єкт і піти шукати інший, як варіант взагалі не розглядається.

Ми вважаєм, що багато впізнають себе в цьому описі: хоча б раз у житті, але майже всі переживали «нещасну любов». Але також, є й такі, хто несе цей прапор крізь все життя, вкрай нерозбірливо вибираючи собі об’єкти прихильності. Безумовно, у важких випадках психотерапія необхідна, зусилля якої будуть, спрямовані, в першу чергу, на заповнення внутрішніх порожнин, прогалин в дитячо-батьківських відносинах. Проте ж, і сама людина може і повинна допомагати собі вийти зі звичної моделі поведінки. Що можна для цього зробити?

В першу чергу, поставити правильний «фільтр». Тобто, орієнтуватися не на те, що приваблює і захоплює, а на те, що по-справжньому живить. Відповідно, і направляти свою лібідинальна енергію слід на тих, хто робить для вас щось хороше, хто щиро вам відданий, а не на тих, хто вас приваблює своїми якостями. Тобто, первинно має бути ставлення до самого себе, а не до іншого. Необхідно постійно запитувати себе: чи добре мені, чи комфортно, затишно мені в цьому місці, з цією людиною, що він мені дає і чим я готовий за це дякувати.

По-друге, сповільнитися. Голодна людина їсть дуже жадібно, і тому не в змозі проконтролювати кількість і якість яка ним поглинається. Якщо ж кожен «шматочок» смакувати, ретельно принюхуватися і придивлятися – то і ризику менше, і задоволення більше.

Ну і ще, мабуть, не слід боятися голоду. Зараз чогось немає – не біда, значить буде пізніше. Не потрібно хапати перше, що попадеться, чи не метушіться – все відбудеться своєчасно! І це питання не віри в долю, а віри в себе. Поле багате незліченною кількістю варіантів, вони оточують нас постійно. Але зустріч з потребою, відбувається тоді, коли людина до цього готова. Важливо дозволити собі це мати. Тримайте фокус на собі, своїх бажаннях і потребах, і тоді, рано чи пізно, ви виявите, що ви вже давно там, де колись мріяли, і з тим, кого насправді хотіли бачити поруч!

Джерело: Франківчани

 

Категорії
Життя
Немає кометарів

Залишити коментар

*

*

Новини
Loading...