Злітав вперше за довгий час до Києва. Відразу зазначу: я – неодружений, родичів, друзів, на яких можна посилатися при в’їзді там немає, хоч і написав ім’я одне, але без телефону, навіть не запитували і не перевіряли на в’їзді.
На вильоті, на паспортному контролі наша фсб-шна вівчарка крізь зуби з шипінням і слиною процідила: «зачччем в-в Кі-иїв?» І довго крутила мій паспорт, просвічувала сторінки, потім кликала ще когось, і вони разом звіряли мене живого з фото.
Після приземлення в Жулянах я тільки заповнив папірець якусь формальну. Квиток назад був, правда, відразу з собою. Митник тільки поцікавився скільки років віскі, який я віз в подарунок з дьюті-фрі. Запропонував відкоркувати і разом перевірити. Той посміхнувся і пропустив.
Що я можу сказати … Київ живий і гордий. Таксисти відразу розпізнавали в мені москаля. Але ні грама агресії. Більше цікавилися вартістю у нас комуналки, настроєм людей і та іншими побутовими речами. Повезли мене по місцях Майдану. Зупинялися біля імпровізованих стін пам’яті з іменами і фото загиблих.
Зайшов у «Сільпо». Постарався пробігтися уздовж прилавків, хоча потрібен був лише сік і цукерки. Мінімум, я це стверджую, мінімум половина продуктів, а за деякими позиціями, наприклад, соки, пиво, цукерки так взагалі 2/3 – місцевого виробництва.Зазначу вони дуже-дуже якісно упаковані і зроблені. Україна не залежить від імпорту, як «вічно встающа». А значить, легше все перенесе. Підозрюю, нижні межі кризи у нас у всіх будуть однаково низькими і важкими. Але Україна швидше піде вгору.
Російський газ, кажете? Я не знаю звідки він, але в готелі тепло, світло, гаряча вода. Ніхто навіть не замислюється про якийсь газовій кризі. Навіщо взагалі їм потрібно було когось шантажувати на державному рівні. Господиня міні готелю впізнала мене по говору, але паспорт навіть не запитала. Відвела в кращу вільну кімнату. Зову ж таки ні натяку на агресію.
На касі в магазині дівчина щось почала мене питати українською, я розгубився, відповів російською, що не все зрозумів, що вона мені каже. Але я український вчу і при наступному візит вже зможу висловлюватися краще. Та чемно сказала, що я дав зайвого. Зазначу ще раз, ні натяку на агресію. Вночі абсолютно спокійно купив в якомусь ларьку місцеву сімку. Без паспорта. Ау, фсб) Всю ніч проспав під дивовижно красиві українські мелодії по супутнику.
Часу було дуже мало, уже наступного деня повернувся назад на митницю. На українській митниці тільки запитали чи везу я назад якісь цінності культури, показав браслетик, подарунок доньки товариша.
Пропустили з посмішкою.
Вже тут, після паспортного контролю, по дорозі на вихід, співробітники фсб зупиняли 3 рази. З проханням показати знову паспорт. І кожен раз довго його вивчали, знову питання про мету візиту до Києва. Відповідав «51ст.Констітуціі РФ». Їхні обличчя треба було бачити … «чому зовсім без багажу?» – «51ст.Констітуціі», «у кого зупинялися?» – «51ст.Констітуціі». Пасажири з усіх рейсів встигли змішатися. Тобто мене цілеспрямовано висмикували з натовпу. Цілком очевидно, що вели по камерах спостереження.
Браслетик весь час був на мені.
Що вони очікували почути? Як Росія до такого дожила?
Вийшов, закурив, читаю новини. А між тим, офіційний курс 58,35. А готівка під 80.
Поки летів, звідти теж повідомили, що 24, і вже не купити.
Пригадую полиці магазинів … там і тут. Прибираємо все імпортне там і у нас.
Україна сильніша. Добріша. І ми вже скоро почнемо імпортувати звідти їжу, як і з Білорусі.
І піде цей Росспоживнагляд в анус. Фсб вже там. І це буде єдиний шанс вижити.
І бачу я особи вати, попивають львівський яблучний сік, і зажовує все це шматком української свинини.
Кримваш? Розпишіться і отримаєте.
Джерело: uanews24
