2014-й рік видався багатим на трагічні події. Чимало з них, пов’язані з боротьбою за волю, незалежність і демократію в Україні та світі. Рясним виявився рік, що минає і на скандали у сфері культури.
Gazeta.ua пропонує Вам згадати основні з них.
Російські діячі культури написали лист у підтримку анексії Криму
У квітні симпатики Росії узурпували владу у Криму, після чого війська РФ захопили півострів. Серед тих, хто підписали лист: актори Олексій Баталов, Сергій Безруков, Михайло Боярский, Василь Лановий, співак Олег Газманов, пианист Денис Мацуєв, деригенти Юрій Башмет та Володимир Співаков, кінорежисери Федор Бондарчук та Павло Лунгін, актор та кінорежисер Станіслав Говорухін, керівник Театра естрады Геннадій Хазанов, художній керівник МХТ ім. А. П. Чехова Олег Табаков, президент Російської академії мистецтв Зураб Церетели.
Марія Яремчук сумнівно виграла участь у Євробаченні
У травні відбувся остаточний відбір, який визначав, хто представлятиме Україну на пісенному конкурсі Євробачення-2014. Після кількох прослуховувань визначилися фаворити: дует НеАнгели, Володимир Ткаченко і Марія Яремчук. Переможця мало визначити смс-голосування. За Яремчук прийшло найбільше повідомлень — майже 3,5 тис. Однак навіть оператори, які їх приймали, були здивовані, адже за 20-річну маловідому співачку вони отримали 3 тис смс-ок у перші ж секунди. Продюсери суперників Яремчук Юрій Нікітін і Олена Мозгова одразу ж заявили, що голосування нечесне. Їхні виконавці мають тільки постійних фанатів по багато тисяч і всі вони відправили смс. Натомість вони чомусь не прийшли. Зрештою Марія Яремчук поїхала до Кпенгагена, де проходив цьогоріч конкурс Євробачення і зайняла там 6 місце. Проте одраза конкурентів була настільки дошкульною, що Олена Мозгова заборонила Яремчук співати на концертах пісню свого батька Миколи Мозгового “Край”.
У Росії почалося полювання на митців, які підтримали Україну
У серпні, через кілька днів після звільнення частини східних територій від сепаратистів, російський музикант Андрій Макаревич виступив у Святогорську, що неподалік Артемівська. Раніше представники російських шовіністичних організацій розклеїли портрети Макаревича, письменника Бориса Акуніна, публіциста Дмитра Бикова та ще кількох діячів культури на підлозі в туалеті Київського залізничного вокзалу в Москві. Концерти музикантів, які підтримують Україну постійно зривають або скасовують. Окрім Макаревича до списку “зрадників” Росії потрапила Діана Арбеніна, Юрій Шевчук та інші.
Росія зажадала скіфське золото з українських музеїв
У червні в Амстердамі (Нідерланди) завершилася виставка “Крим – золотий острів у Чорному морі”, на якій були представлені археологічні знахідки скіфської доби з українських музеїв. Однак на той час Росія окупувала Крим. Виникло питання, куди повертати 565 експонатів з музеїв Сімферополя, Керчі, Феодосії, Бахчисарая, які потрапили під юрисдикцію держави-агресора. До того ж ЄС, членом якого є Нідерланди, не визнав входження Криму до Росії. Російські чиновники від культури заявили, що золото скіфів має повернутися до кримських музеїв. А Михайло Швидкой, спеціальний представник президента Росії з міжнародного культурного співробітництва, колишній очільник тамтешнього мін культу, заявив, що кримські музеї є частиною саме російської культури. Відтак голландська сторона передала в Україну лише ті експонати, що їх надавав Музей коштовностей у Києво-Печерській лаврі. Долю решти знахідок має вирішити суд. До того часу вони зберігатимуться в амстердамському музеї Алларда Пірсона.
У Києві мало не зірвали концерт Ані Лорак
Під час найбільш драматичних подій на Євромайдані співачка Ані Лорак отримала в Росії одразу дві премії Золотий грамофон. Коли почалося відверте вторгнення російських збройних сил в Україну, Куєк (справжнє прізвище співачки) продовжувала виступати в Росії. Це обурило частину українського суспільства, а найбільш палку активісти мало не зірвали її виступ в одному з нічних клубів Одеси. Знаючи про таке ставлення до співачки, її продюсери організували одразу два її концерти у листопаді в Києві. Близько сотні киян прийшли під палац “Україна”, щоб завадити виступу. У сутичках з міліцією в хід пішли курячі яйця і перцевий газ. Наступний кончерт вже охороняли близько тисячі правоохоронців.
“Оскарівський” скандал
Оскарівський комітет висунув від України фільм “Поводир” Олеся Саніна, обравши його серед ще двох претендентів: “Племені” Мирослава Слабшпицького та “Трубача” Анатолія Матешко.
Деякі члени оскарівського комітету, українські режисери та кінокритики вважали такий вибір упередженим та несправедливим, через що трапився скандал.
Одразу про вихід з Українського Оскарівського комітету заявили продюсер Ігор Савиченко і голова Оскарівського комітету режисер Олег Фіалко.Ігор
Савиченко є одним із продюсерів стрічки “Поводир”. Саме про це зоокрема, йшлося у претензії авторів “Племені”.
Утім Савиченко був серед тих, хто участі у голосуванні не брав.
Пізніше з комітету вийшли голова спілки кінематографістів Сергій Тримбач та Володимир Войтенко.
Наразі в комітеті залишилися народна артистка України Ада Роговцева, лауреат 2 технічних премій “Оскар” Анатолій Кокуш, Андрій Курков, Олексій Сєрков, Дмитро Колесников.
Режисер стрічки “Поводир” Олесь Санін назвав команду “Племені” геніями піару та викликав їх на кінодуель.
А режисерфільму “Плем’я” Мирослав Слабошпицький натомість заявив, що цей скандал міг призвести до дискваліфікації України в оскарівський перегонах.
Проте Україну так і не дискваліфікували, а “Поводир” у шорт-ліст “Оскара” так і не потрапив.
Підпал “Жовтня”
Будівля столичного кінотеатру “Жовтень” згоріла внаслідок підпалу в ніч з 29 на 30 жовтня, коли там відбувався показ фільму “Літні ночі” з програми Київського міжнародного кінофестивалю “Молодість” Sunny Bunny (програма фільмів про ЛГБТ). Кінотеатр зазнав серйозних руйнувань – збитки від пожежі орієнтовно становлять 7 млн грн. Ліквідація пожежі тривала близько 5 годин
Директор “Жовтня” неодноразово заявляла, що прокуратура, Київрада і Департамент комунальної власності через суд намагаються виселити кінотеатр. Також Горделадзе заявила, що Кличко заборонив залучати інвестиції для відновлення “Жовтня”.
Разом з тим депутати Київради одноголосно ухвалили резолюцію про відновлення кінотеатру “Жовтень” і виділення на це коштів. Під КМДА пройшла акція шанувальників “Жовтня”.
Також депутати Київради вирішили заснувати благодійний фонд “Відновимо разом” для забезпечення фінансування робіт з відбудови після пожежі.
У пожежі згоріли дев’ять дисків із фільмами “Молодості”. Серед них “Німфоманка” данського режисера Ларса фон Трієра.
Двоє підозрюваних у підпалі визнали свою провину, проте заявили, що їхньою метою був не підпал кінотеатру, а зрив показу фільму про ЛГБТ.
Викрадення ФСБ Сенцова та ще 3-х громадян України
Український режисер Олег Сенцов та ще 3-є громадян України: Олексій Чірній, Геннадій Афанасьєв та Олександр Кольченко 11 травня 2014 року були викрадені Федеральною службою безпеки Російської Федерації (ФСБ РФ) на території окупованої Російською Федерацією Автономної Республіки Крим. Після викрадення їх доправили до слідчого ізолятора “Лефортово” в місті Москва. Проти них порушили кримінальну справу, звинувачуючи у терористичній діяльності.
Суд у Росії заявляв, вважає всіх чотирьох арештованих громадянами Російської Федерації (мовляв тому, що вони як жителі Криму набули громадянства Росії автоматично, не написавши своєчасно заяву про відмову від російського громадянства), а тому відмовляється допускати до них українських дипломатів. Самі ж затримані стверджують, що є українцями і не набували російського громадянства. Український режисер Олег Сенцов заявив на суді 7 липня, що під час допиту в приміщенні колишнього Сімферопольського СБУ до нього застосовували тортури, побиття та приниження, що мали на меті отримання свідчень проти керівництва Майдану та України.
У листопаді Генеральна прокуратура Російської Федерації визнала підозрюваних у тероризмі проти Росії українців Олега Сенцова (кінорежисера), Олексія Чірнія, Геннадія Афанасьєва, Олександра Кольченка громадянами України. 12 грудня Генеральна прокуратура РФ вкотре змінила думку щодо громадянства викрадених кримчан, знову заявивши, що вони можуть вважатися громадянами Росії.
Олег Сенцов є автором повнометражного фільму “Гамер”, відзначеного журі низки міжнародних кінофестивалів, зокрема, Одеського МКФ та МКФ у російському Ханти-Мансійську.
12 листопада уряд ухвалив розпорядження “Про виплату щомісячної грошової допомоги родині українського кінорежисера та сценариста Олега Сенцова”
Російська оперна зірка дала мільйон рублів на “розбомблений” театр у Донецьку
На початку грудня відома російська оперна співачка Анна Нетребко, яка має австрійське громадянство, пожертвувала мільйон рублів “постраждалому внаслідок бойових дій донецькому театру “Донбас Опера”. Гроші прийняв Олег Царьов, який називає себе керівником “парламенту” Новоросії.
Будівля театру “Донбас опера” в Донецьку не має жодного ушкодження. Про це повідомили донецькі журналісти, які після пожертвування проінспектували будівлю.
МЗС Австрії висловився негативно з приводу цієї події, і різко розкритикував дії співачки. Критики також зазнала австрійська авіакомпанія Austrian Airlines, “рекламним обличчям” якої була оперна діва. Рекламний договір між співачкою та авіакомпанією “Austrian Airlines” закінчився 30 листопада 2014 року. Авіакомпанія відмовилася продовжувати контракт та звернулася до менеджменту Нетребко за роз’ясненням, не виключаючи можливість юридичних дій проти співачки у зв’язку з цим інцидентом.
За повідомленням деяких ЗМІ австрійська влада хоче позбавити Нетребко через те, що співачка , пожертвувавши гроші, висловлила власну прихильність до бойовиків, тим самим підтримала війну в Україні. На думку окремих чиновників Австрії, така ситуація не припустима, адже громадяни їх країни визнають чинну українську владу, а отже й автоматично виступають проти будь-яких, навіть культурних, проявів “підтримки Новоросії”.
Культура за квонтним принципом
Після обрання нового парламенту на посаді міністра культури Євгена Нищука, призначеного за “квотою Майдану” змінив за квотою “Народного фронту” В’ячеслав Кириленко. Новий міністр обійняв одразу дві посади віце-прем’єр-міністра – міністра культури, при цьому заявивши, що зараз “чистих” віці-прем’єрів бути не повинно.
Кандидатура Кириленка на посаду міністра культури викликала обурення у соцмережах. Деякі культурні діячі навіть збирали у Facebook підписи проти його призначення. Відомий художник Олександр Ройтбурд навіть оприлюднив листа до Кириленка, який було зачитано на нараді в Мінкульті, де висловив усі побоювання культурного середовища.
Утім, сам міністр гадає, що може стати корисним на новій посаді.
“Я вважаю, що мої навички та досвід будуть корисними не тільки для мене самого. У в парламенті я опанував практично все, тепер нехай інші опановують. Багато підростаючого покоління до парламенту пройшло. Нехай беруть владу в свої руки”, – зауважив Кириленко.
Кириленко не одноразово був членом культурних і гуманітарних комітетів Ради, також і віце-прем’єром з гуманітарних питань у 2005-му році в уряді Тимошенко. Проте якихось його визначних досягнень на культурному поприщі хтось навряд чи згадає.
