Один з лідерів Опозиційного блоку Олександр Вілкул розповів про плани політсили в новій Раді, про те, що може зупинити війну і згадав особливості виборної кампанії
– Скоро почне роботу новий парламент. Ви пройшли в Раду, що плануєте робити?
– Почну з того, що Опозиційний Блок переміг в найбільших регіонах країни – Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Донецької та Луганської областях. А в Миколаївській, Одеській та Херсонській областях ОБ взяв друге і третє місце відповідно. Тому питання не тільки в тому, скільки формально у нас депутатів у Верховній Раді, а скільки українців нас підтримує. Виборча кампанія проходила в стислі терміни, і наша ключова задача була переконати людей прийти на вибори. Ситуація в суспільстві складна – багато хто позбувся роботи, влада заморозила зарплати і пенсії, суттєво зросли ціни на медикаменти та продукти, піднялися ціни на енергоносії. Люди втомилися від конфліктів і хаосу, вони хочуть простих речей – миру, чинних законів, роботу, порядку і стабільності для себе і своїх дітей.
Незважаючи на залякування, погрози і саму брудну кампанію в історії України, люди прийшли і проголосували за нас. Якби не свавілля, яке влаштувала влада, наш результат був би набагато вище.
Скільки б нас не було в Раді, ми зможемо зробити найголовніше – стати голосом жителів промислових регіонів нашої країни і змусити владу виконувати свої зобов’язання перед ними.
Упевнений, що багато незалежні депутати пізніше приєднаються до нас, коли вони остаточно зрозуміють справжні наміри цієї влади – розвал економіки, фактичне знищення пенсіонерів та соціально незахищених громадян в обмін на кредити і особисте збагачення. Ми всі бачимо – вони вже один одного почали обшукувати і в в’язниці садити.
Україна – парламентсько-президентська республіка, але традиційно саме президент і уряд, а не Верховна Рада визначали економічну стратегію країни. Чи зможе цей парламент якісно впливати на економіку, і як Ви оцінюєте пропозицію Арсенія Яценюка щодо кандидатів у новому Кабміні?
Почати треба з того, як люди оцінюють роботу того складу уряду, який Яценюк запропонував півроку тому, і який довів країну до кризи. Курс гривні впав у два рази. Скільки він сьогодні – 16? Так навіть за таким курсом валюту не купиш. Навіть Главі Нацбанку не продали, коли вона намагалася купити кілька сотень доларів в одному з банків – вся країна бачила цей сюжет в новинах. Але ті, хто перебуває в близькому оточенні до влади, добре заробили на валютних спекуляціях.
Промисловість впала більше ніж на 20%. Але всі заяви про підтримку вітчизняного виробника закінчилися покупкою вугілля в ПАР за ціною, завищеною в два рази в порівнянні з українським вугіллям. Африканські шахтарі (а генпрокуратура каже, що не тільки вони) – заробили, а українські – ні.
Я зараз говорю, що навіть на звільнених українських територіях уряд не відновлює шахти. Так у чиїх воно інтересах працює? І як після цього йому можна довіряти?
Тому перед пропозицією нового складу уряду Арсеній Петрович повинен відзвітувати перед народом про роботу “старого” складу.
Нагадаю, що існує Програма діяльності Кабінету міністрів, прийнята 27 лютого 2014. За її виконання прем’єр-міністр повинен відзвітувати. Він повинен дати і публічну оцінку кожному міністру. Необхідний аналіз того, що було зроблено, які причини невдач і що зміниться при роботі нового складу.
Що стосується нового складу, то ви ж бачите – політики, які згадує Арсеній Петрович, навіть не знають про те, що вони у списку. А адже презентація нового Кабміну – це серйозне політичне заяву! Ось зараз може бути хтось у ліфті їде і не знає, що він у Арсенія Петровича значиться як міністр.
– Навіщо Яценюк озвучив свій варіант Кабміну?
– Уряд – це, насамперед, суб’єкт, з яким домовляються уряди інших країн, МВФ, ЄБРР, Світовий Банк. Але для цього до уряду, до прем’єр-міністра, має бути довіра. Можна уявити, як ми виглядаємо в очах світу, якщо у нас новини можна озаглавити так: “Прем’єр України сам придумав собі уряд”, “Українські політики відмовляються від посад в уряді Яценюка”. З таким підходом той же МВФ не дасть Україні грошей. Вже зараз ми бачимо, що з обіцяних 27 млрд доларів Київ насилу отримав лише чверть обіцяної суми і те, в основному, для оплати російського газу, щоб Європа не замерзла.
Я не вірю в те, що ця влада зможе нормально працювати і дотримуватися домовленості довгий час. “Нові помаранчеві”, як і старі “помаранчеві” патологічно не здатні працювати один з одним, і вся ця коаліціада закінчиться новими конфліктами, амбіціями, ігноруванням інтересів народу і ще великим економічним спадом. Адже за ці сім місяців не проведено жодної, я підкреслюю – жодної реформи!
– Більша частина проблем списуються на фактор війни. З Вашої точки зору можна було щось зробити, щоб економіка так не впала?
– На війну можна списати все. Але що заважало провести реформу місцевого самоврядування, розширити повноваження регіонів? Адже всі документи були готові ще навесні. Два засідання Верховної Ради – на початку літа і у вересні – і ті регіони, в яких не ведуться бойові дії, вже могли б отримати повноваження та фінансові ресурси для розвитку.
А реформа судової системи? Що – всі, хто її роблять, знаходяться на фронті? І де, врешті-решт, євроінтеграція, через яку, в тому числі, вийшов Майдан? Чому не вдаються до дій з адаптації вітчизняної промисловості для роботи в нових умовах? Де сертифікація, стандартизація української продукції під норми Євросоюзу. Важка робота – це вантаж маленьких завдань, що не були зроблені вчасно. Результати “важкої роботи” уряду камікадзе ми бачимо. Ми точно не будемо займатися ні якими закулісними іграми з владою.
Опозиційний Блок готовий підтримувати всі ініціативи парламентаріїв та уряду, спрямовані на підвищення соціальних стандартів, забезпечення зростання економіки України, захист демократії і прав людини, об’єднання країни та її руху до Європи. У новому парламенті ми не будемо чекати пропозицій влади, ми будемо самі пропонувати варіанти рішень. Час не чекає.
– На які комітети ви розраховуєте і чим плануєте зайнятися?
– Демократія передбачає надання опозиції контрольних функцій. Тому представники опозиції повинні як мінімум очолити комітет з питань свободи слова та інформації, Рахункову палату України, регламентний комітет. Для нас важливий комітет з духовності та культурі. Ми будемо відстоювати правдиву історію нашого народу, в тому числі говорити правду про Велику Вітчизняну Війну і захищати канонічне православ’я. Європейська практика – надання опозиції посади віце-спікера або першого віце-спікера парламенту.
Будемо, насамперед, займатися відновленням промисловості, забезпеченням українців роботою, стабільною зарплатою, захистом українських сімей і малозабезпечених громадян.
Необхідно зібрати інвесторів, промисловців, профспілки. Вони являють трудові колективи, в яких працюють мільйони українців. Повинен бути складений реалістичний план по відновленню економіки. Без цього не буде грошей на зарплати, пенсії та інші соціальні виплати.
Існуючий уряд Яценюка, назвемо його Уряд 1.0, декларувало, що відстоює інтереси народу, а на практиці з’ясувалося, що МВФ – єдина інстанція, якій воно підпорядковувалося. Ми розуміємо, що в умовах, коли Україні потрібні фінансові вливання, необхідно погоджувати дії з міжнародними фінансовими структурами. Але не на шкоду ж власного народу!
Тепер про уряд 2.0. Ще не закінчивши підрахунок голосів, провладні партії займаються не забезпеченням законності результатів, а поділом портфелів.
Наскільки я знаю, за створенням системи роботи влади уважно стежать і в Євросоюзі і в Америці. Ця влада і так серйозно зруйнувала свою репутацію через беззаконня, яке вона влаштувала на виборах і коли на підрахунку вкрала голоси у мільйони виборців в округах №№ 30,50,60 та 79.
– У Вас є претензії до результатів виборів?
– Вони є не тільки у нас, але і у міжнародних спостерігачів. Сьогодні вже і в Європарламенті піднімається питання про невизнання результатів виборів у тих округах, де сталися рейдерські фальсифікації. А це Донецька, Запорізька та Дніпропетровська області. Де навпаки влади треба показувати, що вона готова захищати жителів, що вона готова до діалогу!
Ми закликаємо президента забезпечити законність результатів, тому що це впливає і на економіку, яка є основою для виведення країни з кризи.
До тих пір, поки в Україні будуть відбуватися грубі порушення закону, поки через суди, а не в результаті голосування людей, будуть призначати народних депутатів і скасовувати рішення ЦВК, інвестиції в Україну не підуть.
Ці порушення – не кінець передвиборчої кампанії, а початок чергового витка злочинів і махінацій, від яких, в першу чергу, будуть страждати люди, якщо Президент не прийме відповідних рішень.
– У яких галузях Ви бачите потенціал для інвестицій?
– Величезна територія в Донецькій і Луганській областях звільнена. Там треба відновлювати інфраструктуру. Це потенціал колосальних інвестицій у будівельну галузь. Величезний потенціал мають інвестиції та в енергозбереження, перехід з газу на альтернативні джерела енергії.
Тільки хто вкладатиме долари або євро, якщо завтра та ж злочинне угруповання, яке фальсифікує вибори, за тим же рейдерським схемам відбере підприємства?
– Що конкретно Ви пропонуєте зробити?
– Якщо ми говоримо про фальсифікації на виборах, то ті, хто це робив, повинні не просто позбутися “крісла”, вони повинні опинитися на лаві підсудних. Необхідні повторні вибори в тих округах, які фактично піддалися рейдерству з боку влади – так, як це було в 2012 році.
А що стосується забезпечення миру, то необхідно залучати всі міжнародні сили, здатні сприяти продуктивного діалогу. Але ще важливіше, включити в процес переговорів і врегулювання саме тих, хто реально може представляти інтереси жителів зони конфлікту, у тому числі і прилеглих безпосередньо до зони районів, і сотні тисяч біженців, з думкою яких потрібно рахуватися і інтереси яких потрібно враховувати.
Необхідно боротися з гуманітарною катастрофою, платити пенсії, допомоги матерям з дітьми на території всього Донбасу. Люди двадцять три роки платили внески до Пенсійного фонду України. Чому їм зараз відмовляють у виплатах? Адже це мільйони людей, які стали заручниками конфлікту.
Треба говорити з тими, хто є по факту. Так, це не будуть професійні дипломати. Але у всьому світі процес організовується таким чином. Говорити треба з тими, хто є… Тут результат – важливіше процесу.
А найголовніше – діалог має бути постійним. Зустрічі в верхах в Мінську або в Італії раз на кілька місяців – це не рішення. Це не рятує життя, це не запобігає бойові дії – це ж факт. Це не дає відповідей і рішень на нагальні питання в гуманітарній області, наприклад.
Необхідно створити робочі групи, встановити постійно діючий формат (місце не має значення – це може бути Київ, Мінськ або Варшава) і вести безперервний діалог, у якому представники будуть наділені реальними повноваженнями по ряду технічних і гуманітарних питань і зможуть оперативно проконсультуватися і отримати вказівки згори за більш серйозних тем.
Тільки за допомогою роботи постійного переговорного процесу за участю всіх сторін можна забезпечити позитивний вектор руху в бік мирного врегулювання. Кожен день, кожну годину переговорів і постійного діалогу – це значить менше постраждалих, менше вбитих, більше надії на те, що Україна вийде з кризи.
Джерело:segodnya.uа
