Івано-Франківську — 360 років. До дня міста Суспільне провело опитування у Telegram-каналі про улюблені вулички, місця відпочинку та людей, якими пишаються містяни.
Найцікавіший пам’ятник
Серед п’яти запропонованих монументів — пластунам, столиці ЗУНР, Шептицькому, Бандері та Франку найцікавішим наші підписники обрали пам’ятник Степану Бандері, що розташований на Європейській площі. 32% учасників опитування віддали свої голоси за нього.
Пам’ятник та меморіальний комплекс ім. Степана Бандери відкрили 1 січня 2009 року у день 100-річного ювілею від дня народження провідника ОУН.
У коментарі Суспільному один з ініціаторів встановлення монументу, член Конгресу українських націоналістів Ярослав Гулик розповів, що пам’ятник Степанові Бандері встановили на Європейській площі з двох причин.
“На проводі Конгресу українських націоналістів ми радилися, де найкраще було б постановити пам’ятник, і вирішили — на Європейській площі. По-перше, це — початок вулиці Бандери й це символічно. І, по-друге, це — в’їзд та виїзд з міста. Туристи будуть їхати в бік Буковеля, Надвірної й бачитимуть його”, — розповідає Ярослав Гулик.
Також, з його слів, на той час там якраз звільнилася необхідна площа. Оскільки, окрім пам’ятника, планували збудувати ще й Меморіальний комплекс.
“На один із проводів партії ми запросили міського голову Віктора Анушкевичуса (міський голова Івано-Франківська з 26 березня 2006 року, вдруге переобраний в грудні 2010) і запропонували встановити пам’ятник Бандері. А він каже: “Можливо, ми ще й меморіальний комплекс збудуємо”. Тоді на проводі прозвучало ключове речення: “Вікторе, якщо ти долучишся до нашої справи, то залишишся в історії міста”. І він дослухався”, — розповідає Ярослав Гулик.
За результатами голосування читачів Telegram-каналу Суспільного, на другому місці — пам’ятник Івану Франку, на третьому — пластунам.
Культурне дозвілля
Найпопулярнішим місцем для проведення культурного дозвілля учасники опитування обрали Франківський драмтеатр. Він отримав 56% голосів.
Цьогоріч минає 83 роки з часу офіційного заснування мистецької установи.
З 2008 року Франківський драмтеатр очолює Ростислав Держипільський. У коментарі Суспільному він поділився міркуваннями, чому жителям та гостям Івано-Франківська так до вподоби драмтеатр.
“Насамперед – це високий професіоналізм акторів та працівників. Наші артисти сьогодні — не тільки зірки українського театру, але й українського кіно. Вони також знімаються за кордоном. По-друге, тому, що колектив сьогодні не те що йде в ногу з часом, з тими подіями, що відбуваються, а йде попереду, в авангарді. Театр має йти попереду і вести за собою суспільство. Це — моє глибоке переконання. Тому в нас є дуже чітка патріотична, націоналістична позиція. Разом з тим ми звертаємо увагу не тільки на українську класику. В нашому репертуарі є найкращі зразки світової літератури. Наприклад, такі як Шекспір”, — розповів Ростислав Держипільський.
Будівля Франківського драмтеатру славиться унікальним гуцульським оздобленням, в основі якого – керамічне панно в традиціях косівської кераміки.
За результатами голосування, на другому місці — Промприлад. Реновація (32%), на третьому — підземний перехід “Ваґабундо”(12%).
Улюблені локації
Найкомфортнішою міською локацією учасники голосування обрали парк Шевченка (48%), а однойменну вулицю — найкрасивішою в Івано-Франківську (64%).
З 1972 року міський парк культури та відпочинку є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.
З 1945 року парк назвали іменем Тараса Шевченка.
Наприкінці 1948 року до нього приєднали прилеглу територію колишнього приватного парку Ромашкана, після цього площа міського парку склала 28 га.
У 1974 році там встановили колесо огляду висотою 28 м.
Парк Шевченка та центральну частину міста з’єднує однойменна вулиця. В XVII столітті там була дорога, що вела від Станиславівської фортеці до так званої “звіринецької діброви”, що є залишком Чорного лісу.
Вулицю перейменовували декілька разів. Вперше — у 1934 році на честь міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. У вересні 1941 року, під час німецької окупації, вулиці повернули назву Липова.
За радянської влади вулиця називалася Червоноармійською, а з 1953 року — Сталіна. У 1961 році вона отримала теперішню назву — Тараса Шевченка.
На вулиці Липовій розташований будинок головних героїв роману Софії Андрухович “Фелікс Австрія”.
За результатами голосування читачів Telegram-каналу Суспільного, друге місце серед найкомфортніших локацій у Франківську отримала “стометрівка” (29%), третє — Німецьке озеро (11%). Щодо міських вулиць, які учасники опитування вважають найгарнішими, читачі Telegram-каналу Суспільного відповіли:
- Меморіальний сквер (12%);
- вулиця Курбаса (11%);
- вулиця Грушевського (8%);
- вулиця Лепкого (5%).
Найкомфортніший район
Найкомфортнішим районом Івано-Франківська учасники опитування визначили центральну частину міста. “За” проголосували 49% респондентів.
У центрі поєднуються польські й австрійські помешкання початку XX століття та сучасні будинки.
Важливою будівлею, яка розташована у “серці” Івано-Франківська, є Палац Потоцьких — колишня резиденція польських магнатів, які заснували місто.
Поруч — будівля, в якій розташовані Івано-Франківська обласна та міська адміністрації.
Позаду адмінбудинку — площа Ринок і ратуша.
Її висота складає 49,5 м.
Там працює оглядовий майданчик.
З площі Ринок за декілька хвилин можна перейти до Вічевого майдану на вулиці Незалежності та прогулятися “стометрівкою”.
Найвидатніший сучасник
Найвидатнішою сучасницею з Івано-Франківська учасники голосування обрали акторку театру та кіно, продюсерку, громадську діячку Ірму Вітовську (34%).
Ірма Вітовська народилася 30 грудня 1974 року в Івано-Франківську.
Вона — лауреатка національних премій з кіномистецтва, стала першою лауреаткою премії Women in art від HeForShe в категорії “Театр та кіно”, створеною ООН та Українським інститутом.
У коментарі Суспільному Ірма Вітовська розповіла, чому любить Івано-Франківськ.
“Я думаю, що кожен любить те місто, село чи селище через те, що він там народився. В мене до якогось періоду не було взагалі якоїсь емоційної альтернативи. Навіть коли їздив кудись до бабусі чи у відпустку, ти пов’язував себе тільки з ним (рідним містом — ред.), як дитина з мамою, як з родинною з хатою. Так і з містом. Ти відчуваєш його ритм. Я точно знаю його запах, його не сплутаєш після дощу. Весна, тепло сонця, тіні, які він кидає. Воно фіксується на підсвідомому. Ти можеш йти, не думаючи, не дивлячись на дорогу — ноги йдуть самі”, — розповідає Ірма Вітовська.
З початку повномасштабної війни Ірма волонтерить — збирає гроші для ЗСУ.
“Я можу побажати, щоб ми швидше перемогли. Місто наше красиве. Воно дало притулок людям, в яких не залишилося домівок. І це свідчить про наш іспит перед Богом. Бо Івано-Франківськ — місто вірян”, — каже Ірма Вітовська.
За результатами голосування читачів Telegram-каналу Суспільного, на другому місці — керівник драмтеатру Ростислав Держипільський (20%), на третьому — письменник Остап Українець (17%). Письменник Тарас Прохасько отримав 11% голосів підписників, письменниці Ірена Карпа — 10% та Софія Андрухович — 8%.
