Минулого тижня широкого резонансу в місцевих ЗМІ Прикарпаття набуло питання ймовірного негативного впливу майбутнього гірськолижного курорту в селі Бистриці на Надвірнянщині на питну воду у водогоні Івано-Франківська.
Про це повідомляє Галичина.
Ситуацію коментує гідрологиня, докторка технічних наук, професорка, завідувачка кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Людмила Архипова.
«Не буде жодного впливу курорту на питну воду в Івано-Франківську, – стверджує вона. – Очищені стоки не потраплятимуть до Бистриці-Надвірнянської вище Івано-Франківська. Ще 2018-го було зроблено рецензію на «Аналіз потенційного впливу туристично-рекреаційного комплексу Бистриця на стан водних ресурсів водозабору Черніїв».
За його результатами було запропоновано будівництво 40-кілометрового каналізаційного колектора (трубопроводу) від курорту в селі Бистриці до Надвірної. А в самому райцентрі – будівництво або реконструкцію наявних очисних споруд нафтопереробного заводу, до яких можна буде під’єднати й місто. Також у той 40-кілометровий колектор потенційно можна буде збирати всі можливі стоки з населених пунктів від Бистриці до Надвірної і очищати їх уже в місті. Важливо те, що наявні очисні споруди НПЗ скидають очищені стічні води в річку Ворону, яка є притокою Бистриці-Надвірнянської, але нижче Івано-Франківська.
Загалом, навіть якби очищені стоки потрапляли в Бистрицю-Надвірнянську вище міста, то вода в Івано-Франківську все одно була б також у межах норми. Але мені, як і всім іванофранківцям, хто п’є воду з нашого водогону, це було б емоційно не надто комфортним. Отже – жодного впливу на питну воду в Івано-Франківську курорт в Бистриці не матиме.
Більше того, будівництво колектора, збір стоків з усієї його 40-кілометрової зони від Бистриці, покращать стан і зменшить забруднення цього басейну», – переконана Л. Архипова.
Науковиця розповідає, що в сільських населених пунктах вище Надвірної нині немає жодних очисних споруд. Ті готелі, зелені садиби чи домашні господарства, які є в цьому регіоні, мають в кращому разі септики, з яких вони мали б вивозити стоки на якісь мулові майданчики чи на очисні споруди. Що вони насправді роблять із своїми стоками, наразі невідомо, – контролю за цим немає.
Але більшість із тих об’єктів навіть і септиків не має. Вони спускають стічні води на рельєф, від цього стається так зване дифузійне забруднення території.
«Наш університет робив «Оцінку впливу на довкілля» курорту Бистриця ще в 2004-го. Відтоді минуло вже 19 років… Тому тема цього курорту – це швидше стратегічна ініціатива. А загалом будівництво гірськолижних курортів в нашому Карпатському регіоні – добра справа. Нам треба до всіх питань нашого розвитку навчитися підходити не однобоко, а комплексно.
Туризм значно менше впливає на довкілля порівняно з іншими видами господарської та економічної діяльності. І якщо знайдеться інвестор, готовий інвестувати в очисні споруди та весь комплекс, який мінімізує впливи на довкілля, і при цьому значно покращить економіку регіону, то це буде чудово», – переконана пані Людмила.
