Відомого українського письменника жахає війна, оскільки в ній гинуть люди.
З 30 березня по 15 травня відомий український письменник Сергій Жадан побуває в турі з презентацією його нової книги “Життя Марії” в 33 містах України.
За словами автора, ця книга про любов і ненависть: “Вона особлива тим, що писалася як щоденник, – за досить короткий термін. Вона відрізняється особливо контрастним поєднанням внутрішнього і зовнішнього, світлого і темного”.
В рамках туру Сергій Жадан планує побувати в прикордонних українських містах. “Для кожного письменника вихід книги – особлива подія, але ця книга має для мене особливу важливість, оскільки я писав її у важкий для України час. Сьогодні в нинішній ситуації можливі два варіанти поведінки: можна сидіти вдома дивитися новини, панікувати, впадати в депресію або можна щось робити – підтримувати своїх співвітчизників, підтримати людей, яким зараз дійсно важко, які потребують допомоги і солідарності. Тому ми побуваємо в 6 містах Луганської області, куди часто не доїжджають українські музиканти та письменники. Виступимо в містах на українсько-російському кордоні. Ми зараз думаємо, як це організувати” – розповів письменник.
Війна Сергія Жадана жахає. “Усі війни подібні – вони криваві, і жахливіше за все, що під час них гинуть люди”, – заявив він.
Письменник також розповів нам про те, як під час подій на Донбасі Україну сприймають у світі, спілкується він з колегами з Росії і чому не прагне виїхати за кордон.
– Ви проживаєте в Харкові. Які настрої зараз у місті?
Настрої різні – люди різні, хтось намагається включитися і допомагати країні в цій складній ситуації – займається волонтерством, допомагає біженцям, військовим.
– Ви часто буваєте за кордоном, чи не виникало у Вас бажання поміняти місце проживання?
– Ні. У цій ситуації, я вважаю, неприпустимо виїхати з країни. Зараз на поетичних вечорах люди запитують про події в Україні, цікавляться новинами. Україна зараз у центрі уваги, і багато хто намагається нас підтримати, висловити свою точку зору.
– Ваш новий проект носить назву “Війна і культура”. Як ви ставитеся до українським діячам культури, які продовжують виступати в Росії?
– Я не можу впадати в крайнощі і звинувачувати всіх росіян, там є люди, які зберігають адекватність і продовжують виходити на антивоєнні мітинги. Я вважаю, що в даній ситуації їхати і виступати на території країни-агресора, країни, яка веде проти твоїх співвітчизників війну і вбиває твоїх співвітчизників – мені це здається занадто дивним. Я зараз відмовляюся від поїздок до Росії, закінчиться війна – тоді й будемо якось відновлювати нормальні стосунки.
– Чи плануєте Ви випуск книги в Росії?
Деякі вірші з книги вже перекладені російською – це твори із циклу “Чому мене немає в соціальних мережах”, вони саме про війну. Багато з них є в інтернеті.
– Чи важко Вам спілкуватися з колегами з Росії?
З тими колегами, які не підтримують війну проти України і анексію Криму, в мене збереглися нормальні людські стосунки. З тими, хто в цій ситуації підтримує російський шовінізм і російську агресію – ясна річ, я не спілкуюся.
