Український книжковий ринок уже кілька років переживає серйозні випробування. Пандемія, повномасштабна війна, міграція мільйонів українців за кордон та загальне падіння платоспроможності населення змінюють як структуру видавничого бізнесу, так і смаки читачів.
Про виклики, перед якими опинилися книгарні та видавництва, пише “МІСТО”, посилаючись на розповідь піар-менеджерки Клубу сімейного дозвілля (КСД) Тетяни Рябченко.
Зміна аудиторії: хто залишився з книжкою
Однією з перших проблем стала втрата цільової аудиторії.
«У першу чергу виїжджають діти, — пояснює Рябченко. — Тому саме дитячі видавництва відчувають найбільший удар».
Прикладом є «Артбукс» — видавництво, яке починало з дитячої літератури (зокрема популярних книжок за мотивами Minecraft), але з часом було змушене розширити каталог дорослими виданнями. Частково таке рішення продиктоване ринком, частково — війною.
Зміни торкнулися і старшої аудиторії. Чимало людей віком 50+ виїхали за кордон, а ті, хто залишилися, часто втратили купівельну спроможність. Водночас читати більше почали молодші групи — від підлітків до 30-річних. І саме вони нині визначають обличчя книжкового ринку.
Ескапізм як глобальний тренд
Ще з часів пандемії у світі зростає інтерес до жанрів, що дозволяють «утекти від реальності». В Україні цей тренд посилився війною. Фентезі, хоррори та трилери стали для читачів способом проживати стрес і відновлювати баланс.
«Фентезі для когось — це можливість не думати про війну, а для когось — навпаки прожити травматичний досвід», — каже Тетяна.
Попит мають також криваві трилери та детективи. Вони дають читачеві відчуття справедливості: злочинець зазвичай покараний, напруга розв’язується разом із фіналом книги. Інший популярний напрямок — еротичні романи 18+, які стають способом вивільнити емоції в умовах ізоляції та розділених родин.
Що читають менше
Не всі жанри витримують конкуренцію з масовою прозою. Найбільший спад спостерігається у поезії. Продажі поетичних збірок традиційно були нижчими, але тепер вони впали ще більше.
Також складнощі має нонфікшн і науково-популярна література. Українці, перевантажені інформаційним полем — від новин до щоденних стресів, — часто не мають ресурсу читати книжки, що вимагають інтелектуального зосередження.
Втім, прикладна та легка пізнавальна література все ще знаходить свого читача. Книги про культуру, психологію чи сучасні явища («про Корею, тощо) від «Віхоли» чи інших видавництв стають популярними саме завдяки доступності та практичності.
Закриття малих видавництв і книгарень
На ринку стає дедалі менше невеликих гравців.
«Маленькі видавництва мають менше фінансового запасу міцності. Для них навіть кілька невдалих сезонів можуть стати критичними», — зазначає Рябченко.
Те саме стосується книгарень. Часто вони трималися завдяки лояльності постійних клієнтів, але з відтоком населення та зростанням онлайн-продажів маленькі крамниці змушені закриватися.
Великі видавництва: швидкість і навантаження
Великі гравці, як-от КСД, мають більше ресурсів, але й навантаження на них величезне.
«Ми мусимо видавати значно швидше, ніж раніше. Якщо у світі певна серія книжок виходила протягом 3–4 років, у нас потрібно вкластися у рік-півтора», — пояснює Тетяна.
Це створює додатковий тиск на редакції, перекладачів і дизайнерів. При цьому частина фахівців виїхала за кордон, і знайти професіоналів, особливо у сфері поліграфії, стає дедалі складніше.
Проблеми друкарень
Найбільші поліграфічні потужності України зосереджені у Харкові. Там працюють і друкарні, і склади великих видавництв. Перенести такі виробництва майже неможливо: обладнання вартує десятки мільйонів доларів, а головне — потребує висококваліфікованих команд.
«Кожен майстер у друкарні буквально на вагу золота», — каже Рябченко.
До цього додаються постійні ризики: обстріли, перебої з електроенергією, проблеми з папером і логістикою. Так, у 2023–2024 роках траплялися випадки, коли один наклад доводилося друкувати на різних видах паперу через перебої з постачанням.
Що далі?
Український книжковий ринок зараз перебуває у стані постійної перебудови. Малим гравцям важко втриматися, великі працюють на межі можливостей. Читачі змінюють свої смаки, і видавництва намагаються підлаштуватися під ці нові реалії.
Втім, попри всі труднощі, книжки залишаються важливим культурним «якорем». Вони допомагають пережити стрес, шукати відповіді та зберігати відчуття нормальності у світі, що постійно змінюється.
