Приспів звучить “До побачення, розмір має значення”, а далі :
Якщо він довго не дає, то значить у нього там нічого не є
Якщо він довго не дає, то значить, дєвочка, це не твоє”.
Однак герої пісні не абстрактні дівчата і чоловіки, а політики. Деякі з них точно на співачку образяться.
Малювали ” Розмір Має Значення ” ті ж художники, що й мультик “Ватнік.
Нижче наводимо розгорнутий коментар-пояснення Ірени Карпи про сам мультик “Розмір має значення”:
Всі люблять обговорювати, що чуваки при владі – злодії. Це вже у нас як з діда-прадіда переказ народний. Але справжня біда ще в тому, що вони… імпотенти. Чого Ека Згуладзе може потратити півроку, але ми маємо видимий результат – абсолютно нову поліцію, з якою хочеться банально селфитися і просто радіти, що з’явилося в нас щось не совкове?
(Я поки не знаю, що з ними буде далі, але зараз радує те, що можна ж було знайти 2,5 тис адекватних людей для вулиць Києва. А скільки людей у Кабміні?)
Дістали дядьки, що тільки ниють і ниють: те не можуть, це не можуть. Нащо вони взагалі потрібні? Себе то вони забезпечили давно, а для країни щось робити збираються? Зрештою, вже й пізно задавати це питання. Ну, не стоїть у них на цю роботу. Або нічому стояти. Того хай радісно валять звідти – можна і в тюрму – того що завдяки цим політичним імпотентам ми втратимо все, за що боролися.
Майдан, рік війни – заради чого? Щоб бачити чергову брехливу пику в телевізорі, що розповість нам, як воно важко трудиться не ясно над чим?
Чим відрізняються зараз кохані всіма поліцейські від ДАЇшників? Не формою. Просто інші люди.
Так що дорогі політики просто міряються між собою своїми партійними членами – а нам то що до цього? Нас відверто дістало це.
Якщо “донецькі” крали і хамили, при цьому пики робили “кірпічом”, то ці крадуть і без перестанку брешуть. Пики при цьому роблять єхидні і чванливі. Ще й за потреби сорочку вишиту вдягнуть – типу “чік-чірік я в домікє”, і ти в ній неуязвимий.
Але ж країна змінилася – і якщо попередні бидлани могли нам макітрити 10 років мозок, то теперішнім все так просто не зійде з рук.
Якогось милого за рік з хвостикм вони вирішили, що МИ їм щось повинні. Податки, маячня в телевізорі. З чого би то? Це ми їх відправили в їх кабінети. Чого вони тепер нам брешуть і нічого не можуть?
Треба було чекати рік, аби Міша став губернатором Одещини і зняв голову державіаслужби і ми не терпіли убожество й дикі ціни МАУ?
Чого армію забезпечують волонтери, чого поранених в лікарнях годують волонтери? Чого волонтери закуповують ліки? Чого жодне чмо з тих, хто стріляло по нас на Майдані, не сидить досі? Ті, на кого відкривають впровадження, спокійнісінько після цього їдуть тусити на Рубльовку, а нам вчергове щось розказують, як чемним діткам? А не пішли б вони в лаконічному напрямку.
Набридла ця дрібна боягузлива брехня і повне невміння й небажання щось робити. І мені все одно – не вміють чи не хочуть.
Можна було би ще з десяток політиків туди впихнути – різниці не буде. Просто вибрали красивих. І досить до них ставитися як до священних корів.
