Так вже склалось, що сучасне покоління – виключно покоління нових технологій та Всесвітньої павутини. Хто тільки в ній не плутався – і дітлахи, в котрих навіть з координацією не все налагоджено, і школярі, і молодь, і покоління за 40, інтернетний вік яких збільшується за геометричною прогресією.
Але у чому феномен інтернет-медіа? Невже вони настільки ідеальніші за спілкування реальне?
Насправді, ні. Соціальні мережі – це місце, де кожен випробовує свої акторські здібності: хтось в житті невдаха, не вміє заробити навіть на шматок хліба, проте його інстаграм чи сторінка в «однокласниках» кишить яскравими знимками аля «Я – ідеальний. Хіба може бути інакше? ».
Перефразовуючи слова легендарного Шекспіра, не викликає сумнівів, що «Весь інтернет – театр, а ми в ньому – актори». І від того, наскільки якісно ти ведеш «гру» залежить, скільки «лайків» отримає твоє фото, чи зможе воно «привабити» потенційних жертв (не завжди справа стосується стосунків між ч і ж), і скільки бажаних реплік здобуде запис чи репост.
Твоя сторінка в соціальних мережах – це вже своєрідний статус, елемент іміджотворення образу, інколи навіть вирішальний.
Соціальні мережі руйнують будь-які нормальні стосунки. Звісно, вони чудесно працюють в бізнесовій сфері, приносять шалені гроші і місце під рекламу, але спілкування в чистому його виді зникає. Зараз гаджети та смартфони замінили квіти і подарунки. Смайлики і скопіпащені компліменти украли реальний зміст поняття «романтика». Навіть на побаченні, коли, здавалося б, закохані не мали б відривати один від одного очей, вони не відривають очей від телефонів, де в цій же соцмережі переписуються про прекрасну погоду, красивий одяг і котиків.
Все життя: від народження до смерті – в соцмережах. Пригадується, коли під час розстрілів на Майдані поранили дівчину-волонтера. І навіть тоді, коли життя висіло на тонесенькій нитці вона дивним чином встигла написати оте популярне згодом: «Я вмираю…» і запостити на всі аккаути в інтернет-середовищі. Хвала Богу, з нею все гаразд…
Однак сам факт, що соціальні мережі – то вже хліб насушний кожного модернізованого землянина – залишається фактом. Знайомляться саме так, будують ієрархію стосунків саме там, і руйнують стосунки теж не без допомоги кричущих статусів, фатальних переписок і відповідних аудіозаписів: «Вова, я ж скинула тобі пісню «Я тебя не люблю». Ти що, не зрозумів, що я тебе кидаю? Жах, який ти примітивний…»
Отак і живем: реальніше вже провести три дні без їжі, аніж мучити і карати себе трьома днями без відвідування своєї ретельно ідеалізованої сторіночки…
А поки прихильники Цукерберга і Дурова возвеличують їх до статусів мало не божественних істот, що дали в руки людства надзвичайно сильну зброю, все менше залишається тих, хто йде проти системи і ігнорує феномен соціальних мереж. Ігнорує – отже, не йде з часом. З таких людей відверто глузують і не розуміють логіки їхньої поведінки.
Що ж, уже скоро зрозуміємо, яка реальна сила отих неземних «фейсбуку», «вконтакті», «інстаграму» і т.д. Можливо, саме вони готують нове покоління зомбі, про які говорить поки що тільки гламурний Голівуд…
