У Івано-Франківській міській громаді дедалі відчутніше дається взнаки кадровий голод у сфері освіти.
Найгостріше проблема стоїть у дитсадках: понад 40 вакансій вихователів і ще понад 70 ставок молодшого персоналу залишаються незакритими, передає Місто.
«Буває так, що асистент вихователя працює одразу на кілька груп, а подекуди директор змушений виконувати обов’язки кухаря чи техпрацівника. Це ненормально, але така реальність», — розповідає начальниця Департаменту освіти та науки Вікторія Дротянко.
Шкільні класи без учителів
Схожа ситуація і в школах, хоча там акценти інші. Найбільше бракує вчителів англійської мови, математики, біології та хімії — саме тих предметів, які визначають успішність учнів.
«Коли посеред року педагог йде у декрет чи виїжджає за кордон, доводиться терміново шукати заміну або додатково навантажувати тих, хто лишився. Це виснажує колектив і б’є по якості навчання», — додає Дротянко.
Найчастіша причина відтоку педагогів — низькі зарплати. Із 1 січня 2025 року держава встановила нові мінімальні оклади:● для вихователя чи вчителя без категорії — близько 7 000 грн;● для педагогів із категоріями та стажем — від 8 000 до 11 000 грн.
Окрім того, є надбавки:● за вислугу років (10–30% залежно від стажу),● за престижність праці (до 30%),● за класне керівництво, перевірку зошитів чи ведення гуртків.
Та навіть із усіма доплатами зарплати педагогів часто не дотягують до середнього рівня по країні.
«Молоді спеціалісти інколи отримують менше, ніж касир у супермаркеті. В цих умовах утримати кадри дуже складно», — каже Дротянко.
Кадровий голод відчувають не лише директори шкіл та садочків. У підсумку страждають діти й батьки. Коли бракує вихователів, групи у садках переповнюються. У школах — учні можуть залишатися без повноцінних занять із ключових дисциплін.
«У результаті маємо парадокс: держава будує нові школи й садочки, але інколи нема кому працювати в їхніх стінах», — підсумовує Дротянко.
Міські стимули: від стипендій до надбавок
Попри обмеження з боку держави, місто намагається підтримувати педагогів власними ресурсами. Зокрема:● з міського бюджету компенсують вартість щорічних медоглядів для освітян;● діє система стипендій для учнів і студентів, а також премій для вчителів, які готують переможців олімпіад і конкурсів;● у вересні 2025 року розмір премії імені Богдана Ступарика для трьох найкращих педагогів зросте до 50 тисяч гривень;● із 2025 року запроваджено щомісячні надбавки в 1000 грн для працівників дитсадків і профтехосвіти;● кращі учні та студенти можуть отримати грошові винагороди від 5 000 до 55 000 грн залежно від досягнень.
«Ми розуміємо, що зарплата залишається мінімальною, але місто намагається бодай частково компенсувати цю несправедливість. Це і премії, і стипендії, і додаткові надбавки. Бо освіта — це майбутнє громади», — підсумувала Вікторія Дротянко.
Що далі?
В освітніх колах визнають: без системного підвищення зарплат і відновлення престижу професії проблему вирішити не вдасться. Тим часом громади намагаються «латати дірки» власними силами: пропонують молодим педагогам гнучкі графіки, залучають студентів профільних вишів. Але цього недостатньо.
Дефіцит працівників у сфері освіти в Івано-Франківську — це не лише цифри вакансій. Це виклик якості освіти, психологічного комфорту для дітей і педагогів, і довіри до системи. Але є й надія: якщо поєднати державні ініціативи (доплати, законодавчі зміни) із місцевими зусиллями й громадськими ініціативами, можна зменшити прогалини й відновити систему освіти так, щоб служба в ній була привабливою, достойною та стабільною.
