7-річна Марія, 8-річна Вікторія та 9-річна Софія вже майже півтора року живуть у новій родині Капторів.
Найстарша з дівчаток Софія захоплюється танцями та черлідингом і з радістю виступає перед глядачами. Але тепер для неї найважливіше – це родина, де її люблять і підтримують, йдеться в сюжеті 402 каналу.
“Я заробила всі свої медалі і в мене є найкращі костюми. Моя добра мама і тато, вони все для мене роблять, щоб мені було приємно”, – розповідає дівчинка.
Подружжя Євгенія та Олексій раніше жило в Кривому Розі, але через війну було змушене переїхати спершу на Закарпаття, а згодом до Івано-Франківська. Олексій пішов на службу, а після поранення та демобілізації у 2024 році подружжя вирішило втілити свою давню мрію – усиновлення дітей.
Всього за чотири місяці Каптори зібрали всі документи, проїхали понад 900 кілометрів і особисто познайомилися з дівчатками.
«Це було “кохання” з першого погляду. Хоч планували одну дитину, щойно побачили дівчаток – усе змінилося», – розповідає Олексій.
Дівчатка виховувалися спочатку в патронатній родині, потім у дитячих будинках сімейного типу, що стало для них стресовим досвідом. У новому домі Каптори запровадили власний порядок: заохочення за старанність, невеличкі «штрафи» за порушення правил, жорстко контролюють повагу і дисципліну. Планшетів та телефонів у дітей немає – увага сім’ї зосереджена на розвитку, навчанні та спільних заняттях.
Особливу роль у підтримці дівчаток відіграє бабуся Наталія, яка щомісяця приїжджає з Дніпра.
«Навіть маючи сім онуків, стараюся приділити увагу кожному, тому практично “живу” у поїзді», – каже вона.
Каптори ведуть блог у соцмережах, де діляться досвідом виховання усиновлених дітей та дають практичні поради для інших батьків. Метою подружжя є надихнути людей відкривати серце і дім для дітей, які ще чекають на люблячу родину.
«Тепер у нас є все, про що ми мріяли: щасливі діти, справжня родина і можливість робити їхнє життя кращим», – підсумовує Олексій.
