Пропонуємо читачам розмову з Мар’яною Вершиніною, успішною мамою та активною громадською діячкою. Мар’яна Вершиніна розповіла нам про відкриття дитячого майданчика на Валах, про джерела його фінансування, про ГО «Мами Пикарпаття», поділилася з нами ідеями, які планує реалізувати. А також розповіла про своє сімейне життя та виховання сина.
Відколи діє ГО «Мами Прикарпаття»?
ГО «Мами Прикарпаття» діє 3 роки і я з цього дуже тішуся, оскільки ми спочатку просто працювали, а потім зрозуміли, що нам потрібні установчі документи, оскільки ми пишемо різного роду звернення, відстоюємо права дітей і матерів в різних напрямках, в основному це школи, садки, дитячі майданчики. Для того, щоб ми це могли робити в правовому полі, десь краще, якісніше, ми зареєструвались в громадську організацію.
Як виникла ідея створення ГО «Мами Прикарпаття»?
Ідея виникла з проблеми. Ця проблема десь об’єднала матерів, хоча можу сказати, що цю проблему до сьогоднішнього дня в повній мірі ми не вирішили, але все-таки нас об’єднала така проблема, що дитячі садки на літо закривають на тривалий термін, понад 2 місяці. Це в той період, коли в нашому місті всі дитячі садки тріщать по швах, вони забезпечують наших діток лише на 55%, 45% дітей не забезпечені дошкільною освітою, вони або відвідують або садки неповного дні, або якісь приватні клуби, або взагалі не відвідують дитячий садок. При цій ситуації наше Управління освіти умудряється закривати садки на такий тривалий період. І ми таке звернення адресували. Нам відповіли, що ми прислухаємося, будемо почергово закривати, але в результаті нас ставлять перед фактом, що знову закривають дитячі садки. Також нас об’єднала проблема браку місць в центральній частині міста, де можна бавитись з дітьми. Одне з перших звернень було облаштувати дитячий майданчик в центральній частині міста, а саме звернення було про сквер Міцкевича, оскільки це улюблене місце відпочинку не тільки мамочок, але й діток. Ми маємо велику папку переписки по цьому питанню і маємо вже міжнародний архітектурний конкурс, який вже не стосується дитячих майданчиків, про які ми раніше говорили, а уже більш ширше і глобальніше стосується громадського простору, який буде «дружнім до дітей» і ми дійшли в цьому процесі до того, що паркову частину скверу ми не чіпаємо, сам парк ми залишаємо непорушним, а цю територію, яка навколо будемо задіювати. Вже досить скоро будемо реалізовувати новий проект, який на міжнародному архітектурному конкурсі отримав 2 місце.
Нещодавно відбулося відкриття дитячого майданчику на Валах… Хто це фінансує?
Так це великі кошти і це була велика проблема. В нас начебто є дитячі майданчики в центрі міста, проте ми пояснюємо владі нашій міській, що ці дитячі майданчики взагалі аварійні і непридатні для проведення ігор для дітей. Кошти спочатку ми шукали на ремонт, хоча я розуміла, що це коштовна річ і тому шукати кошти тяжко, а потім ми почули про конкурс проектів, ми швиденько з мамочками зустрілися і ми вирішили написати проект на конкурс. На ньому ми виграли 15 тисяч. Тоді необхідно було шукати кошти далі. Ми залучили і підприємців, і бізнесменів, і різні політичні сили, абсолютно різні депутатські кошти, ну ми об’єднали на цьому майданчику всіх, кого тільки можна. Спочатку написала повідомлення в групі ГО «Мами Прикарпаття», мережа фейсбук у нас є дуже дієвою. Частина людей зголосилась через соцмережі: Тарас Виноградник, Руслан Марцінків, вони є в нас в групі. Андрій Шуневич долучався до нашого архітектурного конкурсу, він добра людина і готовий підтримувати цікаві хороші проекти. Він допомагав матеріалами. Звісно, це все велику частину коштів закрило. Також дав гроші Ігор Розсипайло, депутат Івано-Франківської міської ради, Сергій Березов також надав депутатські кошти, тобто абсолютно різні люди, різні політичні сили, за виключенням Блоку Петра Порошенка. Громадська організація «Контроль» Віталій Гоголь, а його дружина Тетяна Гоголь представляла благодійний фонд, також долучалися просто батьки, вони і коштами допомагали і купляли цукерки на свято. На семе свято нам коштів не вистачило, то ми залучали окремо партнерів, щоб дітям якісь призи дати. Тому ми об’єднали всіх кого можна. Велика подяка також Ані Бажан, яка розробила всі заміри території і розмістила на карті. Це дуже важлива інформація, яка потрібна для проектування. Довго шукала дизайнера, взагалі їх послуги дорого коштують. Допоміг Ярема Стецик, який за ніч намалював такий майданчик, який я хотіла. Його робота, так як і робота Ані була безкоштовною.
Скільки часу реалізовувалась дана ідея?
Ми працювали від березня місяця
У Вас є дітки?
Так у мене є син. Йому 6 рочків
Попри те, що Ви молода мама, Ви не сидите вдома, Ви дуже активна. Як Вам вдається все встигати?
Я всюди беру з собою свого сина. На велопараді дівчат мій син зі мною теж був. Я його стараюся всюди брати з собою. Ті заходи та ті речі, які я роблю, вони для дітей. Я дуже люблю свого сина, він мені допомагає, мене надихає і ніколи не заважає. Коли був міжнародний архітектурний конкурс, підготовка до якого була масштабною і ми дуже багато часу проводили в переговорах, консультаціях. Я свого сина брала з собою і він сидів на цих зустрічах, де були архітектори, дизайнери, викладачі, науковці, він сидів поряд, мав там якісь іграшки, щось малював. І за це я неймовірно вдячна Богу і своїй дитині. Майстер-класи, поїздки – це все я роблю для своєї дитини і долучаю до цього процесу інших. Вдворі мене ніколи ніхто не бачив на лавочці. Недавно познайомилась з мамою, яка живе в сусідньому будинку, вона мене ніколи не бачила вдворі. Ми там справді ніколи не гуляємо, ми завжди стараємось робити щось нове, розвиватись: кіно, театр, майстер-класи, поїздки, квести, ми постійно в русі. Я розвиваюсь і дитина зі мною. Що стосується домашнього господарства, дійсно я як жива людина іноді не встигаю щось, іноді там гора білизни стоїть непрасована тижнями (сміється), вчора все попрасувала. Інколи приходиш додому втомлена і їсти не приготовлено і ти бігом мусиш готувати. Але я до цього абсолютно нормально відношуся. Десь щось ночами роблю, що стосується домашнього господарства. Буквально вчора огірки маринувала до пів третьої години. По-різному, стараюсь встигати, вчора пиріг пекла з абрикосами, в мене малий його любить. Насправді, я сама все роблю по дому, в мене нема домогосподарки. Мені багато чоловік допомагає. Він в мене може і їсти приготувати, і з дитиною погуляти. В мене дуже надійний чоловік, за що я йому дуже дякую. Бо, напевно, якби його такого не було біля мене, то, можливо, й мене б такої не було. Батьки мені не дуже допомагають. Мама і тато на роботі, свекруха в мене в Італії, свекор на роботі теж. Я сама справляюсь. Я, чесно говорячи, вірю і знаю, що є такі мами, які можуть так само як і я. Головне, це щоб бажання було.
Які ще ініціативи Ви плануєте реалізувати?
Багато всього. Хочу реалізувати проект по міжнародному конкурсі. Хочу змінювати наше місто, хочу щоб наше місто реально було дружнім для дітей. Я коли народила дитину і виїхала з коляскою в місто, для мене це був стрес: коляскою їздити нереально, просто смуга перешкод, ти їдеш і думаєш, що зараз та дитина вилетить з тої коляски, під’їздів немає, доріг нормальних немає. З коляскою, коли ти з дитиною гуляєш, реально в туалет немає де сходити, це треба, щоб мама з дитиною, яка в колясці, ти маєш дитину залишити десь на вулиці і йти в туалет. Так не повинно бути. Я хочу, щоб в нас було все по-іншому. Я хочу, щоб мама з маленькою дитиною могла ходити в кіно, театр. Щоб мама з дитиною не була обмеженою, а щоб вона була вільною, щоб вона ходила, розвивалась і була повноцінним членом суспільства. Я буду прикладати максимум зусиль, щоб наше місто було дружнім для дітей і в плані громадських просторів і в плані закладів громадського характеру, і в плані закладів адміністративного характеру. Не повинно бути обмежень в жодному разі. Всі кажуть, що все впирається в брак фінансування, але не завжди брак фінансування є тією перешкодою, що зроблено все не так як має бути. Якщо підприємець робить сходи, невже він не може з одного боку зробити заїзд, я думаю, що по бюджету воно не дорожче. Якщо ми робимо дорогу і робимо бардюри, якщо поставити цей бордюр похилим, воно сильно відіб’ється на вартості, я думаю, що ні. Просто треба відстоювати свої права, кричати, говорити. Хочеться, щоб мами не боялись відстоювати свої права. Хочеться показати кожній мамі, що всі можуть так як я, тільки треба старатись. Я працювала над собою, займалась, розвивалась, вчилась. Три роки пройшло, щоб я зараз стала такою, якою я є. Це не робиться за один день.
Зараз літом в нас кожного тижня захід. Ходили в кіно, зараз їдемо у Вигоду Долинський район, готуємо свята для дітей, організовуємо майстер-класи, забави, ігри, все розваги.
Також я вже випрацювала зі своїми юристами договір на послуги гарячого харчування для дітей. Ми хочемо внести зміни в договір, щоб не було таких речей, які відбуваються зараз. Якщо заключили договір на харчування, проте воно не якісне – значить має бути інше. Такий договір має бути розірваний таким чином, що діти не були голодними. В договорі має бути прописаний механізм розірвання таким чином, щоб ми цих повідомили, знайшли іншого і аж тоді розірвали договір. Тобто я це з юристами напрацювала, в мене скоро буде зустріч в Управлінні освіти і я буду вимагати, щоб ця редакція договору була прийнята.
Я б хотіла зробити в нас в місті подіум сімейний по вишивці. Вишивка родинна, вишивка дитяча, тобто будемо популяризувати вишивку як традицію родинну, сімейну, коли там мама вишиває для дитини, чоловіка. Хочеться зробити такий подіум, але не модний і гламурний, а сімейний, родинний, де би були мами, можливо, і тати.
Є ідея, я її ще не озвучувала, бо я розумію, що в мене їх дуже багато і не завжди просто фізично вдається все реалізовувати. Хочеться організувати фотосесію вагітних і фотосесії грудного вигодовування. Хочу робити клуби по підтримці грудного вигодовування, де б мами могли між собою спілкуватись.
В мене є мрія, яка думаю скоро стане реальністю. Я хочу, щоб в наше місто приїхав Євген Коморовський. Я працюю в цьому напрямку. Є вже листи, я думаю, що він приїде в наше місто і це буде круто. Ми опрацьовуємо яка тематика має бути, щоб і йому було цікаво і нам, щоб і корисно було і пізнавально.
Чи є аналоги ГО «Мами Прикарпаття» в Україні?
Коли я створювала нашу громадську організацію, я консультувалась, у Вінниці є ГО «Територія мам», проте вони проблемами не займаються, вони більше займаються розвагами, хоча в них цікаві є проекти. Вони десь схожі. Я в них спочатку черпала інформацію, щоб знайти десь середовище матерів, щоб їх об’єднати, щоб їх об’єднати якимось майстер-класами, іграми, розвагами, забавами і під час цих речей ми спілкувались багато, обговорювали вже десь проблемні питання і шляхи їх вирішення цих проблем та привернення уваги до цих проблем, бо кожна мама в своєму середовищі ці питання обговорює, але все на цьому закінчується. А я хотіла надати цим проблемам, які існують у кожної мами, більш ширшого кола, щоб вони вийшли на загал і про них почули всі. Якщо ми об’єднаємося навколо цієї проблеми – ми її вирішимо!
Розмовляла Катерина Волошин
