В Івано-Франківську відбувся ветеранський форум — відкритий майданчик для діалогу про виклики, з якими стикаються військові після повернення до мирного життя. У центрі обговорень — медичне забезпечення, фізична та психологічна реабілітація, працевлаштування, перекваліфікація, державні та місцеві програми підтримки, а також розвиток ветеранського підприємництва.
Особливу увагу учасники приділяють особистим історіям ветеранів — про шлях адаптації, втрати, пошук себе та роль у громадах.
Ветеран Андрій Бойчук, який нині займається супроводом ветеранів та родин загиблих і зниклих безвісти, каже: проблем багато, але найперше — адаптація до цивільного життя.
«Після війни важко прийняти себе, особливо якщо маєш поранення. Треба зібратися. Добре допомагає спорт — він дисциплінує і дає можливість відчути опору», — зазначає він.
За його словами, виклики виникають і в родині, і в комунікації з суспільством. Часто саме ветерани пояснюють органам влади та громадам, як правильно вибудовувати діалог.
Володимир Шехда, демобілізований військовий, нині працює з ветеранськими ініціативами. Він переконаний: один із найскладніших періодів — перші місяці після звільнення зі служби.
«Ти кілька років жив у чіткій системі, де все зрозуміло. А потім — інший світ. Є хлопці, які рік не виходять із дому. Проблема працевлаштування — ключова», — каже він.
На його думку, можливості для ветеранів існують — і в роботі, і в започаткуванні власної справи, однак часто заважає психологічна нестабільність. Важливу роль відіграють підтримка родини та ветеранської спільноти.
Народна депутатка Оксана Савчук під час форуму наголосила: на рівні держави існує багато програм для ветеранів, однак їхню ефективність потрібно переглянути:
«Необхідно зробити аудит: що реально працює, а що — ні. Краще зосередити ресурси на кількох напрямках і показати результат», — зазначила вона.
Серед актуальних напрацювань — розробка ветеранського кодексу, врегулювання гарантій у перший рік після демобілізації, питання пенсій для тих, хто певний час перебував поза штатом.
