Валентина Печарська – цікава та неординарна особистість. Вона є активною молодою мамою та успішною жінкою. Валентина Печарська розповіла нам про сайт Bestiya.Net, кулінарний блог «Рецепти від Валентинки», а також про організацію тематичних ярмарків «HandMade». А також дала відповіді на особисті питання про сім’ю, донечку, хобі та про Божий план стосовно власного життя.
Ви є відомою людиною в місті. Ви є активною молодою мамою і успішною жінкою. Як все встигаєте та що Вас, в основному, мотивує?
Мені завжди незручно, коли мені говорять, що я відома в місті людина. Я називаю себе соціально активною, не більше. Що мотивує? Не можу якось чітко по пунктах розказати, але з самого дитинства відчувала потребу бути корисною. Звідти і бажання робити добрі справи, допомагати хворим, творити красу руками та просто бути людиною. Причому останнє в переліку – саме основне, це те, до чого я завжди закликаю все своє оточення. Як я все встигаю? Мій секрет простий – я нічого не встигаю! Насправді ідей, задумок та планів в голові набагато більше, ніж те, що вже реалізовано. Але наразі на першому місці в житті – моя сім’я, тому нікуди не поспішаю, максимально приділяю увагу близьким людям та насолоджуюсь кожним днем. Колись давно я була шаленою кар’єристкою, думала тільки про роботу та ледь не втратила близьких людей через брак уваги. Тому зараз надолужую та ні в якому разі не хочу повернутися в той стан.
Цікавим є Ваш сайт Bestiya.Net. Кожна жінка може знайти в ньому щось для себе. Що надихнуло Вас на його створення та звідки черпаєте натхнення для його розвитку?
Я не можу назвати журнал Bestiya.Net своїм, оскільки і ідея створення, і допомога, і написання статей, і розповсюдження інформації – це все справа великої та дружної компанії жінок, дівчат, мамусь, які вкладають душу в статті, події та зустрічі. Ми всі – молоді мами і коли відчули, що теми наших розмов все частіше почали виходити за межі памперсів, прикормів та прорізування зубів, зрозуміли, що варто створити щось своє, жіноче, більш глибоке. Для мене журнал – це свого роду записна книжка, в яку ми всі пишемо роздуми на теми, які нас хвилюють. Будь то стосунки, саморозвиток, краса, здоров’я та інше. Журналістом у нас може стати будь-хто та писати на любі теми. Єдине, що ми вимагаємо від наших авторів – не писати на тему політики та релігії.
Кулінарний блог «Рецепти від Валентинки». Як виникла ідея його створення?
Будете сміятись, але коли я тільки почала куховарити та публікувати перші рецепти, то час від часу уявляла, як я стану відомою кухаркою та у мене будуть брати інтерв’ю. ))) І хоча куховарство не стало справою мого життя – воно займає важливе місце в переліку моїх хобі. А почалося все в досить важкий час для нашої сім’ї і було можливістю відключити мозок від сумних думок. Перший мій рецепт був опублікований в червні 2010 року і на протязі наступних півроку я кожен день готувала нову страву (більшість з яких все ще не опублікована через брак часу). Потім настала довгоочікувана вагітність, народження донечки і куховарство відійшло на другий план, дав дорогу новим захопленням. Але досі час від часу я публікую рецепти, готую часто щось нове та цікаве.
Ви, як я зрозуміла, дуже любите куховарити. Якими стравами найчастіше тішите своїх близьких?
Так, дійсно, я дуже люблю куховарити і завжди шукаю цікаві рецепти. Зберігаю їх в окрему папку і під настрій відтворюю. Для мене кухарство – це мистецтво, я не можу подати чоловікові просто зварені макарони, перемащені маслом. Я зроблю вершковий соус, красиво наріжу овочі, використаю купу спецій… Оскільки наша родина – всі м’ясоїди, то найчастіше я готую саме м’ясо та рибу.
У Вас є маленька донечка Катруся, їй чотири рочки. У соціальній мережі фейсбук бачила її фотографії. Видно, що Ви її дуже любите. Як вважаєте, основним призначенням жінки є саме материнство чи жінка повинна також реалізовуватись і в кар’єрі?
Маю з цього приводу чітку думку, оскільки побувала в двох ролях. В свій час була бізнес-леді, жила роботою та нічого не бачила довкола. Так, заробляла, так, кар’єра, так, гордість за себе. Але коли на мить зупинилась і озирнулась довкола – а окрім вище переліченого нічого і немає. І тоді я гостро відчула потребу стати мамою, справжньою дружиною, жінкою, яка наповнює простір довкола. Тоді в одну мить звільнилась і присвятила себе сім’ї.
Але одразу поспішаю попередити, що це суто моя думка і мій вибір. Я вважаю, що жінка якщо і має хоче працювати, то це має бути як свого роду хобі, а не гонка за посадою, статусом чи грошима. В цій гонці найчастіше жінка втрачає жіночність, на другий план відходять чоловік та діти. Недавно одна мудра людина сказала мені фразу, з якою я асоціюю Справжню Жінку: «Жінка має працювати вдома, а відпочивати на роботі».
Жінка має надихати, підтримувати чоловіка, наповнювати створений ним простір, займатися дітками, оселею, добробутом. Але знову ж, тільки якщо жінці це в кайф. Якщо ці всі речі наводять нудьгу, депресію та роздратування, – вам пряма дорога на роботу.
Я читала про Вас. Ваш життєвий шлях не є простим. Його можна охарактеризувати висловом «Через терни до зірок». Ви часто говорите про Божий план щодо Вас. Розкажіть нам детальніше як він проявився у Вашому житті?
Ви знаєте, зараз, коли я стикнулась з тими людьми, яким ми допомагаємо, я розумію, що не таким вже і важким був мій шлях. Все пізнається в порівнянні. Просто в той момент, коли у нашому житті стається щось погане, здається, що життя несправедливе і твоя ситуація найгірша. Але проходить час (в когось місяць, в когось рік і навіть десять) і починаєш усвідомлювати, що все склалося для твого найвищого блага. Особисто я зараз дуже вдячна всім тим негараздам, які прийшлося пережити, адже завдяки їм я стала такою, яка я є, і маю те, що я маю. Всі мої таланти, реалізація бажання допомагати, усвідомлення якою має бути жінка та в чому її призначення, мої нові друзі, які стали рідними, можливість бути мамою врешті решт – все це відкрилось мені після пережитих трагедій. В цьому і полягає Божий план стосовно кожного з нас. Раджу всім сприймати свої важкі життєві ситуації не як проблеми, а як задачки для отримання чогось більш вагомого, як урок. В цей момент задавайте собі питання “Для чого це відбувається? Що корисного я можу взяти в цій ситуації для себе?”, а не “Чому це сталося зі мною?!” чи “Чому саме я?!”.
Ви організовуєте тематичні ярмарки «HandMade». Це зараз дуже модно і водночас такі вироби дорого коштують. Проводите благодійні ярмарки з девізом «Давайте разом творити свято не тільки для близьких, але й для тих, хто цього потребує…». Розкажіть про них детальніше, а також про тих людей, яким Ви допомогли. Як відбувається відбір потребуючих допомоги?
Благодійні ярмарки HandMade “Свято нашими руками” проводяться із зими 2013 року. Мені дуже пощастило по життю, оскільки біля мене опинилась велика кількість творчих людей, але не просто творчих, а тих, хто готовий собі в мінус попрацювати заради допомоги комусь іншому. Коли ми порахували кошти після першого ярмарку – я плакала.. Оскільки насправді товар дуже дрібний та не дуже дорогий і щоб зібрати велику суму – треба продати досить багато. Великі та коштовні речі я раджу своїм дівчатам не робити на наші події – покупець просто не розраховує на такі покупки під час ярмарку. А якісними душевними дрібничками майстрині завоювали собі популярність і часто через мене вже після подій люди шукають дівчат, чиї роботи їм сподобались, щоб замовити щось більш коштовне. Коли нам вдається зібрати велику суму, яка реально може допомогти хворій дитині, а може і спасти, це величезне щастя. Усвідомлення того, що ми все робимо правильно, ми на правильному шляху. Дуже тішусь, коли люди приходять тільки для того, щоб кинути гроші в скриньку, навіть не купуючи нічого. Просто тому, що довіряють нам, знають нас, вірять нам.
В основному ми допомагаємо місцевим жителям або установам. На жаль, були близькі нам люди, знайомі, друзі, друзі знайомих, тобто ті люди, яких хтось з нас особисто знає по життю. Зараз вже такий момент, що сторонні люди самі пишуть, дзвонять та просять долучитися до збору коштів. Ми завжди просимо надати нам всі документи, щоб пересвідчитись, а також вони потрібні для організації безкоштовної реклами ярмарку на радіо та телебаченні.
Ви не тільки організовуєте такі ярмарки, Ви також самостійно виготовляєте різні вироби. Звідки у Вас таке захоплення?
Займатися скрапбукінгом я почала одразу після народження донечки. Замовила для неї фотоальбом, а коли вперше тримала таку красу в руках, зрозуміла, що я хочу це робити! Був період і роботи на замовлення, мріяла про свою майстерню, давала оголошення та вела творчий блог. Але наразі це знову ж таки просто хобі, яке приносить все таке ж величезне задоволення, як і 4 роки тому.
Розмовляла Катерина Волошин
