Добровільно і благодійно.
«150 гривень, якщо з району жінка. А міські взагалі нічого не платять.»
Головний лікар Івано-Франківського міського пологового будинку Михайло Прудніков раніше заявляв у інтерв’ю одному з видань.
Можна посперечатись з цим висловлюванням. Жінки, які свідчать, що з усіх породілль беруть благодійні внески – це насправді є правдою. Ці добровільні внески не є якраз добровільними. Називаються конкретні суми, і жінка зазвичай оплачує озвучену суму внеску, не вимагаючи чеку та звіту про витрати благодійних коштів.
Михайло Прудніков : «За рік в Івано-Франківському пологовому будинку приймають близько 3 тисяч пологів. За кошторисом на харчування і лікування нашому медичному закладу виділено 4 гривні на день. Чи можна полікувати за ці гроші? Ми би хотіли, щоб у нас на одне ліжко в день було хоча б 30 гривень. Тоді можна не брати благодійних внесків. А в таких умовах вижити без них не можемо. Та разом з тим мені невідомо, щоб хтось встановлював якусь мінімальну чи максимальну вартість благодійних внесків чи зобов’язував їх робити. Ставлення лікарів до пацієнток не повинно залежати від того, хто і скільки зробив благодійних пожертв.»
Звичайно, державного фінансування вкрай недостатньо. Але озвучувати фіксовані суми «добровільних» внесків – це нонсенс, бо ці внески є добровільними. І звіту про кожну гривню надходжень і витрат франківчанам – ніхто не оприлюднював.
Неодмінно потрібно реагувати на такі кричущі порушення. Хоча проблема тут стоїть у безкарності. І це стосується не тільки хабарів, а й багатьох інших проблем міста. Нагадувати і запобігати цьому – завдання суспільства.
