«Що стосується громадської думки Заходу, то в більшості країн Європи немає організованого проукраїнського лобі. На відміну від поляків, які масово розселились у європейських державах, більшість українських іммігрантів традиційно обирають Канаду або США. У радянські часи мало хто сприймав Україну окремо від Росії. Звісно, те саме стосувалося й країн Балтії: після їх захоплення Сталіним Захід практично нічого не знав про них. Однак нині балтійці – члени НАТО і ЄС, багато хто з них подався до Великої Британії, Німеччини та інших країн працювати й учитися», – зазначає експерт.
«Утім, західна громадська думка здебільшого співчуває Україні й, поза сумнівом, вороже ставиться до Путіна. Навпроти резиденції британського прем’єр-міністра на Даунінг-стрит щодня можна побачити демонстрантів з українськими прапорами й плакатами, що закликають Захід протидіяти російській агресії. Однак демонстрації представників різних країн і поглядів досить поширені в космополітичному Лондоні, тож уваги ЗМІ вони майже не привертають», – пише політолог.
«Звичайно, агресивні дії Росії, а надто відправка бандитів на український кордон для розпалювання нестабільності на Сході, викликали хвилю протесту. Як це позначиться на двох інструментах стримування російської поведінки (економічних санкціях та необмеженій підтримці економіки України), наразі невідомо. Перспективи не надто оптимістичні: проблеми у Східній Україні, ймовірно, деякий час протривають, тоді як занепокоєність Заходу буде обмежена й мало сприятиме залагодженню ситуації», – зауважив Бініон.
