На Алеї слави у селі Добротів, що на Івано-Франківщині, 26 березня 2026 року поховали нацгвардійця Володимира Шкрумеляка та його 15-річну доньку Анелю. Вони загинули внаслідок російської атаки по Івано-Франківську 24 березня.
Попрощатися з військовослужбовцем та його донькою прийшли односельці, побратими й родичі, повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Прощання розпочали на подвір’ї сім’ї у селі Добротів Ланчинської громади. Там вишикувалися люди із синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами.
Серед тих, хто прийшов віддати шану Володимиру Шкрумеляку та його доньці Анелі, секретарка Ланчинської селищної ради Наталія Яремин.
“Просто невимовний біль. Дуже важко прийняти цю трагічну звістку. Володимир — дуже порядна, добра людина. Працював деякий час у селищній раді. Про нього відгукуються добре: чесний, совісний, завжди старався якісно виконувати свою роботу”, — розповідає Наталія Яремин.
Юрій Болотенюк навчався з Анелею Шкрумеляк у Ланчинській гімназії. Хлопець говорить, що дівчина була доброю й товариською.
“Анеля хотіла стати стоматологом. Казала, що це — її мрія. Вона була дуже щедрою й доброю, вміла підтримати у будь-який момент. Ніколи ні про кого поганого слова не могла сказати”, — каже Юрій Болотенюк.
Рідна сестра Володимира Шкрумеляка Ірина Іваночко розповіла, що брат планував добудувати хату та жити там із сім’єю.
“І вийшло так, що в один момент їх просто забрав ворожий дрон. І все — обірвалося життя, і всі плани зруйнувалися. Нам дуже прикро. Ми в такому страшному шоку. Не знаємо далі, як жити, як нам… Просто немає слів”, — говорить Ірина Іваночко.
Попрощатися з Володимиром Шкрумеляком прийшли і його побратими. Зі слів командира 50 полку Національної гвардії України імені полковника Семена Височана Вадима Ліневського, чоловіка мобілізували у військо 9 лютого 2026 року.
“Він недовго служив у НГУ, але зарекомендував себе як порядна, гідна людина, достойний воїн, який готовий був боронити нашу країну. Помстимося. Обов’язково”, — каже Вадим Ліневський.
Нацгвардієць з 15-річною донькою загинули, коли відвідували перинатальний центр, у якому днями його дружина народила четверту дитину. Немовля залишається у пологовому, розповіла сестра Володимира Ірина Іваночко.
“Племінник — у пологовому. Все добре з дитиною. Можливо, завтра заберемо, і все буде в порядку. Будемо підтримувати одне одного, бо життя продовжується”, — каже Ірина Іваночко.
Від дому родини Шкрумеляків траурний кортеж рушив до церкви, де відправили панахиду за Володимиром та Анелею.
На початку похоронної процесії від будинку загиблих і до могили несли традиційне у гірській місцевості “Весільне деревце”. Зі слів місцевого жителя Василя Бакоти, воно є символом того, що прощаються з молодою та незаміжньою дівчиною.
“Така традиція народом заведена з досить давніх давен. У цей час — це дівчина, вона, як молода, одягнена у все біле, а деревце — це той символ весілля”, — пояснив Василь Бакота.
Поховали Володимира Шкрумеляка та його доньку Анелю на Алеї слави біля храму в селі Добротів.
Що відомо про Володимира Шкрумеляка та його доньку Анелю
Нацгвардієць Володимир Шкрумеляк і його 15-річна донька Анеля загинули 24 березня 2026 року в Івано-Франківську внаслідок російської атаки неподалік одного з перинатальних центрів.
Військовослужбовцю було 52 роки. Він народився у селищі Ланчин, а в останні роки проживав із сім’єю в сусідньому селі Добротів.
Чоловік 20 років працював у комунальному підприємстві “Карпати” та деякий час — у Ланчинській селищній раді. У лютому 2026 року долучився до лав Національної гвардії України.
Донька військовослужбовця Анеля була третьою дитиною в сімʼї Володимира та Любові Шкрумеляків. Їй було 15. До 10 класу дівчина навчалася у Ланчинській гімназії. З вересня 2025 року вона їздила на навчання до Івано-Франківського ліцею № 11, розповіли їхні односельці й друзі.
