Доброчинність – чинити добро, діяти з благими намірами. Перше визначення, що спадає на думку, коли шукаєш відповіді на запитання «чому і для чого», людина безкорисливо допомагає іншим людям.
Стати хоча б маленькою частинкою тих направду добрих і милосердних людей цілком можливо. Ми недооцінюємо свої можливості.
Гуртом можна робити неймовірні справи. Добрі помисли і згуртованість творять чудеса. Є безліч прикладів, які показують, що здається проста людина, незнана ніде і ніким, допомагає у біді і часто навіть рятує життя ближньому.
Серед Івано-Франківських організацій-благодійників, офіційно зареєстрованими є 243 структури. Про це повідомляється на сайті головного управління юстиції. Серед них є і організації, і підприємства, і різного віку та статусу люди.
Франківчан, котрі активно допомагають і воїнам і сиротам, хворим, немічним, дуже багато. Вони розповідають про свої мотиви так:
«Лише люди з великим серцем можуть безвідмовно допомагати тим, хто не може сам собі дати ради».
«Ми хотіли щось робити, бо неможна лишатьсь осторонь. Якщо ти сам не пішов воювати, значить необхідно помогти тим, хто пішов. Ми тут щасливі, бо у нас нема бойових дій».
«Ви любите Україну, і я безмежно її люблю, тому приєднався до благодійної організації поранені SOS».
«Для мене це люди, які завжди все доводять реальними справами, це безумні люди, всі різні, кожному чогось не вистачає, але разом вони доповнюють один одного».
Доброчинців насправді є багато, але не достатньо багато, аби цей світ перетворився на місце, де дбають, і кожному потребуючому щиро допомагають.
Своїм баченням теми, поділився Микола Кучернюк:
Особисто для вас, що таке благодійність?
«В першу чергу треба розуміти, що благодійність – це поклик душі. Це не пусті слова, дії чи обіцянки. А по друге, це допомога ближньому і нужденному.»
Які якості притаманні благодійникам?
«Доброчинцем може бути будь-хто з нас. Це не залежить від соціального стану і статків. Поряд із заможними людьми, які жертвують великі суми, чи проводять різного роду благодійні справи, водночас є люди абсолютно протилежні за статусом, є громадяни, які самі потребують допомоги, і все ж вони жертвують подекуди свої останні заощадження, аби допомогти таким як вони. Це направду люди з великої букви. »
Що заважає людям робити пожертви?
«Наш світ у більшості негативний і злий. Злість, заздрість, гордість відштовхують від можливостей допомогти. Нажаль не у кожного благодійника є щирі мотиви допомогти ближньому. Дії повинні бути непринужденними та безкорисливими. Є такі, що використовують пожертви для своїх власних цілей і мотивів.
Істинних благодійників на превеликий жаль мало, оскільки справжня благодійність не приносить особистої користі. Піти на самопожертву заради іншого здатні далеко не всі».
Отже творити добро можна по-різному. Якщо робити хоча б «краплинку» добра щодня, то це увійде в звичку. І правда – світ зміниться у позитивну сторону. І жити щасливо у добрі і любові стане для нас винагородою за наші добрі наміри і справи.
